ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2004                                        Справа N 19/79

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        Державного комунального

скаргу                       підприємства газового господарства

                             “К”

на постанову                 Київського апеляційного

                             господарського суду від 30.09.2003

                             року

у справі за позовом          Дочірньої компанії “Г” Національної

                             акціонерної компанії “Н”

до                           Державного комунального

                             підприємства газового господарства

                             “К”

про   стягнення 4 878 263,51 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у  квітні 2003 року ДК “Г” НАК “Н” звернулась до суду з  позовом

до  Державного  комунального підприємства газового  господарства

“К”  про  стягнення  з урахуванням інфляції 4  730  859,86  грн.

заборгованості  за  поставлений природний  газ  згідно  договору

№ 10/1 – 218 від 12.01.2001 року, 66 412,63 грн. відсотків та 80

991,02 грн. пені.

Рішенням  господарського  суду м.  Києва  від  11.06.2003  року,

залишеним    без   змін   постановою   Київського   апеляційного

господарського суду від 30.09.2003 року, позов задоволено.

Не   погодившись  з  вказаними  судовими  рішеннями   відповідач

звернувся  з касаційною скаргою в якій просить рішення  міського

та   постанову  апеляційного  суду  скасувати,  посилаючись   на

неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши  суддю – доповідача, пояснення представників  сторін,

перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги судова колегія вважає, що касаційна скарга задоволенню не

підлягає виходячи з наступного.

Із   матеріалів  справи  вбачається,  що  12.01.2001  року   між

Дочірньою компанією “Г” Національної акціонерної компанії “Н” та

Державним  комунальним підприємством газового  господарства  “К”

укладено  договір  № 10/1-218 за умовами якого відповідачу  було

поставлено 13 571,677 тис. куб.м. природного газу на суму 4  499

010,93 грн.

Оплачувати  поставлений газ відповідач зобов’язувався щомісячно,

але   не  пізніше  10  числа  наступного  за  звітнім  (п.  6.1.

договору).

Проте   в  порушення  взятих  на  себе  зобов’язань  оплату   за

поставлений природний газ відповідач здійснив частково, а тому з

урахуванням,   що   розмір   заборгованості   відповідачем    не

оспорюється місцевий господарський суд і апеляційний суд прийшли

до  правильного  висновку щодо правомірності заявлених  вимог  і

обґрунтовано  постановили  про  стягнення  боргу  з  урахуванням

індексу інфляції та відсотків за користування коштами.

Відповідає  умовам договору, зокрема п. 6.2. і  рішення  суду  у

частині зобов’язання відповідача сплатити пеню за порушення  ним

термінів розрахунків за отриману продукцію.

Обставин,  які  б  давали право суду на зменшення  неустойки  із

матеріалів  справи не вбачається, а тому підстав  для  зміни  чи

скасування рішення у цій частині з наведених у касаційній скарзі

мотивів судова колегія не вбачає.

При  такому положенні коли рішення місцевого господарського суду

і  постанова апеляційного суду відповідають матеріалам справи  і

доводами  скарги  не  спростовуються,  Виший  господарський  суд

України, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

-

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу Державного комунального підприємства  газового

господарства    “К”    залишити   без    задоволення,    рішення

господарського  суду м. Києва від 11.06.2003 року  та  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2003 року,

без змін.

Зупинення виконання рішення суду скасувати.