ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2004 Справа N 34/136
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючого судді,
суддів;
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"ХХХ", м. Н-ськ Дніпропетровської області (далі - ВАТ "ХХХ")
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.10.2003 р.
зі справи № Х6
за позовом ВАТ "ХХХ"
до відкритого акціонерного товариства "YYY", м. Кривий Ріг (далі -
ВАТ "YYY")
про стягнення 135809,38 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ "ХХХ": присутні,
ВАТ "YYY": присутній
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.08.2003 позов задоволено частково: з ВАТ "YYY" на користь ВАТ
"YYY" стягнуто 135295,46 грн. основного боргу та судові витрати.
Рішення мотивовано посиланням на статті 161, 162 Цивільного
кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК), зважаючи на те,
що відповідач не виконав об'ємів перевезення сировини,
передбачених протоколом погодження тарифів на послуги, що
надаються ВАТ "ХХХ" ВАТ "YYY" по Ч-ському кар'єру від 01.03.2002
(далі - Протокол погодження тарифів), укладеним між сторонами за
договором транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2001
№62/1537 (далі - Договір).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 назване рішення скасовано; у задоволенні позову
відмовлено; з ВАТ "ХХХ" стягнуто судові витрати. Приймаючи таку
постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що
відповідно до вимог статей 161, 162 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
ВАТ "YYY"
зобов'язання за Договором виконало і здійснило перевезення
сировини загальним обсягом 230366 т при запланованих 165000 т.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
"ХХХ" просить постанову апеляційної інстанції скасувати і залишити
без змін рішення місцевого господарського суду, мотивуючи це
неправильним застосуванням апеляційним господарським судом статей
161, 162 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
.
ВАТ "YYY" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що вона є
необґрунтованою і просить постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 28.10.2003 залишити без змін.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з
огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ВАТ "YYY" (правонаступник ВАТ "ZZZ") та ВАТ "ХХХ" укладено
Договір від 12.11.2001 № 62/1537, предметом якого є надання
транспортних послуг з перевезення вантажів та
вантажно-розвантажувальних робіт;
- пунктами 1, 1.1, 1.2 Договору передбачено, що позивач здійснює
перевезення вантажів своїм локомотивом відповідачу за маршрутом
від станції Ч-ськ до вантажних фронтів підприємства, технологічні
перевезення вапняку за маршрутом кар'єр - фабрика, а також
вантажно-розвантажувальні роботи з вапняком, глиною, вугіллям,
піском, щебенем та дизпаливом;
- відповідно до пункту 9 Договору оплата за перевезення вантажів
та за вантажно-розвантажувальні роботи проводиться коштами через
банк згідно з тарифами, затвердженими наказом об'єднання "QQQ" від
26.06.2001 № 78;
- розрахунки за перевезення вантажів та за
вантажно-розвантажувальні роботи, відповідно до пункту 10
Договору, проводяться шляхом планових платежів 1, 10 та 20 числа
поточного місяця, остаточний розрахунок за виконані роботи
здійснюється після першого числа місяця наступного за звітним;
- ВАТ "YYY" та ВАТ "XXX" 05.12.2001 підписали протокол
розбіжностей до договору №62/1537 від 12.11.2001, за яким пункт 9
названого Договору доповнено умовою про те, що тарифи на
транспортні послуги можуть бути договірні;
- Протоколом узгодження договірних тарифів, що є невід'ємною
частиною Договору, узгоджено такі тарифи: 2,07 грн. за перевезення
вантажів по маршруту гірський цех - станція Ч-ськ; 1,01 грн. за
перевезення вапняку по маршруту кар'єр - дробильна фабрика; та за
переробку: глини - 0,69 грн.; вапняку - 0,60 грн.; вугілля 0,80
грн.;
- за пунктом 2 названого Протоколу ВАТ "YYY" зобов'язалося
виконувати об'єм перевезень в кількості не менше 55000 т
відвантаження сировини щомісячно, у тому числі 30000 т глини і
25000 т вапняку;
- на виконання умов Договору у третьому кварталі 2002 року ВАТ
"YYY" відвантажило сировини на адресу своїх вантажоодержувачів
115986 т (при запланованих 165000 т) та здійснило
вантажно-розвантажувальні роботи глини: на 61029 т (при
запланованих 90000 т) і вапняку на 53351 т;
- у зв'язку із зменшенням об'ємів перевезення сировини і виконання
вантажно-навантажувальних робіт ВАТ "ХХХ" відповідно до умов
Протоколу узгодження тарифів зробило розрахунок доплати коштів
згідно з тарифами, затвердженими наказом об'єднання "QQQ" від
26.06.2001 № 78;
- заборгованість ВАТ "YYY" перед ВАТ "XXX" склала 135295,46 грн.
Причиною спору у даній справі стало, на думку позивача,
невиконання об'ємів перевезень за третій квартал 2002 року,
визначених Протоколом узгодження тарифів, що є невід'ємною
частиною Договору.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 01.08.2003,
суд апеляційної інстанції виходив з того, що у третьому кварталі
2002 року відповідачем було відвантажено на адресу
вантажоодержувачів 115986 т сировини і здійснено технологічні
перевезення 114380 т, тобто всього 230366 т при запланованих
165000 т.
Проте з таким висновком апеляційного господарського суду колегія
суддів Вищого господарського суду України не може погодитись,
зважаючи на те, що він не відповідає встановленим судовими
інстанціями обставинам справи. Дніпропетровський апеляційний
господарський суд, розглядаючи питання про виконання ВАТ "YYY" в
третьому кварталі 2002 року умов укладеного Договору, не взяв до
уваги положення пункту 2 Протоколу погодження тарифів, яким
встановлено, що ВАТ "YYY" забезпечує виконання об'ємів перевезення
в кількості не менш ніж 55000 т відвантаження сировини щомісяця, у
тому числі 30000 т глини і 25000 т вапняку. Таким чином, умовами
Протоколу погодження тарифів було встановлено не тільки загальний
об'єм перевезень сировини щомісяця, а й її конкретний об'єм за
окремими видами (глина та вапняк).
На випадок невиконання ВАТ "YYY" названого об'єму робіт ВАТ "XXX"
залишило за собою право підвищення тарифів до розміру, визначеного
наказом об'єднання "QQQ" від 26.06.2001 №78.
З огляду на встановлений місцевим господарським судом у третьому
кварталі 2002 року обсяг відвантаженої ВАТ "YYY" глини у розмірі
61029 т проти запланованих 90000 т, колегія суддів Вищого
господарського суду України погоджується з висновком місцевого
господарського суду про те, що позивачем правомірно здійснено
підвищення тарифів на надання послуг у зв'язку із невиконанням
відповідачем вимог протоколу погодження тарифів, який є
невід'ємною частиною договору.
Колегією суддів Вищого господарського суду України також не
береться до уваги висновок суду апеляційної інстанції про те, що
розподіл перевезень на два види не випливає ні зі змісту договору,
ані зі змісту протоколу погодження тарифів: адже місцевим
господарським судом встановлено, що пунктами 1, 1.1, 1.2 Договору
передбачено здійснення позивачем перевезеннь своїм локомотивом для
відповідача за маршрутом від станції Ч-ськ до вантажних фронтів
підприємства, технологічних перевезень вапняку за маршрутом кар'єр
- фабрика, а також виконання вантажно-розвантажувальних робіт з
вапняком, глиною, вугіллям, піском, щебенем та дизпаливом.
З урахуванням наведеного постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.10.2003 підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2003 -
залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.10.2003 зі справи № X6 скасувати.
3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.08.2003 зі справи № Х6 залишити без змін.