ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.01.2004 Справа N 20-4/001
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.10.2003 року
за позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX"
до Державного комунального ремонтно -
експлуатаційного підприємства № 99
про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення з
останнього заборгованості в сумі 199 497,19 грн., у тому числі за
договором № 182 від 01.12.2002 року: 22 565,82 грн. основного
боргу, 6,03 грн. - 3% річних, 10,75 грн. - збитків від інфляції,
за договором № 182-р від 01.06.2002 року: 176 412,56 грн.
основного боргу, 502,03 грн. - збитків від інфляції, посилаючись
на те, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання, по
сплаті за спожиту електроенергію.
Доповідач - суддя Вовк І.В.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 21.01.2003 року
позов задоволено частково та стягнуто з відповідача заборгованість
у сумі 84 702,76 грн., у тому числі 22 565,82 грн. основного боргу
за договором № 182 від 01.12.2002 року, 62 136,94 грн. основного
боргу за договором № 182-р від 01.06.2002 року, 721,79 грн. витрат
по сплаті державного мита та 56,10 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.10.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено та
стягнуто з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в
сумі 22 582,60 грн. за договором № 182 від 01.12.2002 року, 225,82
грн. витрат по сплаті державного мита та 13,36 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті
позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2003
року в частині відмови в стягненні заборгованості, збитків від
інфляції, 3 % річних по договору № 182-р від 01.06.2002 року,
посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального
права, та прийняти нове рішення, яким сягнути з відповідача
22 565,82 грн. основного боргу, 10,75 грн. збитків від інфляції
6,03 грн. - 3% річних за договором № 182 від 01.12.2002 року, та
68 401 грн. заборгованості за договором № 182-р від 01.06.2002
року.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова
апеляційного суду відповідає законодавству, і тому просить
залишити її без змін.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір
№ 182 від 01.02.2002 року, відповідно до умов якого позивач взяв
на себе зобов'язання постачати відповідачу електроенергію, а
останній - проводити оплату за спожиту електроенергію.
01.07.2002 року між позивачем і відповідачем укладено договір №
182-р про реструктуризацію заборгованості за спожиту
електроенергію, відповідно до якого визначено порядок погашення
відповідачем заборгованості у сумі 199 781,59 по договору № 182
від 26.12.2000 року.
Суд, вирішуючи спір, у порушення норм процесуального права ст.
ст. 32-34, 36, 38, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дійшов висновків,
що ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи, та прийняв
рішення, які не відповідають вимогам норм процесуального права ст.
ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Так, суди попередніх інстанцій не з'ясували належним чином
обґрунтування розміру заявлених вимог, і навівши у прийнятих
рішеннях власні розрахунки, не обґрунтували їх та не перевірили
обставини, пов'язані з розміром фактичного боргу відповідача за
кожним договором окремо.
До того ж, як суд першої, так і апеляційної інстанції не залучили
до матеріалів справи укладений між сторонами договір № 182 від
26.12.2000 року та не дослідили його умов і обставин, пов'язаних з
фактичним виконанням сторонами взятих за ним зобов'язань. При
цьому, в залежності від установленого, суду належало навести
правову оцінку договору № 182-р від 01.06.2002 року та врахувати
передбачені ним умови щодо визначення розміру заборгованості.
Разом з цим, суд зробив помилковий висновок, не застосувавши до
спірних правовідносин ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки
Законом України "Про внесення змін до ст.214 ЦК України"
( 1136-14 ) (1136-14)
від 08.10.1999 року передбачено, що дія ст. 214
( 1540-06 ) (1540-06)
не поширюється на правовідносини, які виникають із
простроченого виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з
оплатою населенням комунальних послуг.
Проте, суд не звернув уваги на те, що спірні правовідносини
виникли між юридичними особами, суб'єктами господарських відносин.
У той же час, апеляційний суд відхиливши договір № 182-р від
01.06.2002 року, не навів цьому належного правового обґрунтування,
і не вказав у прийнятій постанові, в чому ж полягає
невідповідність чинному законодавству зазначеного договору.
За таких обставин, суду слід було ретельніше дослідити позовні
вимоги щодо розміру суми заборгованості, з'ясувати розмір
фактичної заборгованості відповідача за спірними договорами, та
навести правове обґрунтування прийняття чи відхилення з цього
приводу доводів обох сторін.
Таким чином, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й
обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.10.2003 року та рішення господарського суду м. Севастополя від
21.01.2003 року скасувати, і справу № 20-4/001 передати на новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
Судді: І. Вовк
П. Гончарук