ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2004 Справа N 18/507
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Х" на ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2003 року у справі
№ 18/507 за позовом Першотравневого державного підприємства "ХП"
до відкритого акціонерного товариства "Х", Міністерства палива та
енергетики України, за участю третьої особи, що не заявляє
самостійних вимог, - Міністерства промислової політики України про
стягнення суми та визнання недійсним договору в частині, -
В С Т А Н О В И В:
3 липня 2003 року Першотравневе державне підприємство "ХП"
звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого
акціонерного товариства "Х" та Міністерства палива та енергетики
України про визнання недійсним договору № 13-Т-1П від 1 лютого
2002 року в частині транспортування газу від ГРС до ТЕЦ, як
власною газотранспортною мережею відкритого акціонерного
товариства "Х", та стягнення 252935,78 грн. основного боргу.
Позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в
якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні позивача - Міністерства промислової політики
України, та про заборону відкритому акціонерному товариству "Х"
відключати позивача від газопостачання за борги.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11 липня 2003 року до
участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних
вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Міністерство
промислової політики України, та з метою забезпечення позову
заборонено відкритому акціонерному товариству "Х" відключати
позивача від газопостачання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 2 жовтня
2003 року відповідачу відмолвено в задоволенні клопотання про
відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, а
скарга повернуто без розгляду.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Х" просить
скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду
другої інстанції для розгляду, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, вивчивши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на ухвалу
місцевого суду від 11 липня 2003 року подано 16 липня 2003 року.
Ухвалою апеляційної інстанції від 6 серпня 2003 року апеляційну
скаргу повернуто без розгляду з посиланням на те, що до скарги не
додано доказів надсилання її копії третій особі у справі -
Міністерству промислової політики України.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
після усунення обставин, які згідно з пунктами
1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті є підставою для повернення апеляційної
скарги, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.
Відкрите акціонерне товариство "Х" цим правом скористалося,
подавши 20 серпня 2003 року повторну апеляційну скаргу та додавши
до неї докази надсилання копії скарги третій особі та клопотання
про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого
для апеляційного оскарження судових рішень.
Ухвалою апеляційного суду від 2 жовтня 2003 року таке клопотання
відповідача відхилено з посиланням на те, що останнім не наведено
причин пропуску строку та порушення п. 4 ч. 1 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що було
підставою для повернення первісної апеляційної скарги, що
позбавило суд другої інстанції можливості визнати поважними
невідомі йому причини.
Проте, в апеляційній скарзі, що подавалася повторно, відповідач
вказував на те, що пропуск строку стався в зв'язку з поверненням
первісної скарги через порушення ним норм процесуального
законодавства щодо оформлення апеляційної скарги.
Зроблене судом апеляційної інстанції витлумачення процесуальної
норми, а саме вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим
при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного
процесуального строку допущено неправильне застосування вказаної
статті.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду
відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом
обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку
суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку
оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його
відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи
неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала апеляційного господарського суду цим вимогам не
відповідає.
Стаття 95 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не містить прямої вказівки щодо необхідності
надіслання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення
процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного
захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок
усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги,
обумовлених неоднозначністю викладених у процесуальній нормі
вимог, не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних
причин.
Господарським процесуальним кодексом України не встановлено строк
для звернення до господарського суду з клопотанням про відновлення
пропущеного строку подання апеляційної скарги; якщо скаргу
повернуто через пропуск строку за відсутності клопотання про його
відновлення, скаргу може бути подано повторно з клопотанням про
відновлення строку. З цим слід погодитись.
Мотиви, з яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення клопотання відповідача про відновлення
пропущеного процесуального строку, не можна визнати переконливими.
З огляду на викладене, ухвала апеляційної інстанції є незаконною,
необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права,
тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до
того ж суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12,
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Х"
задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 2 жовтня
2003 року у справі № 18/507 скасувати, а справу направити до того
ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до
розгляду.