ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2004 Справа N 13/117
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали ТОВ “Добробут”, м. Херсон
касаційної скарги
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 22.04.2003
у справі Херсонської області
господарського
суду
ТОВ “Добробут”, м. Херсон
за позовом
до ТОВ ВКП “Південне”, м. Херсон
про стягнення 7101,25 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з’явились
- відповідача: Іпатов В.В. – за довіреністю від 26.01.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2003 року ТОВ “Добробут” звернулось з позовом до суду
про стягнення з ТОВ ВКП “Південне” 7101,25 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.03.2003
товариству в позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
22.04.2003 рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою позивач подав касаційну
скаргу в якій просить її скасувати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело
до ухвалення незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.08.2000 між
відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна
України в Херсонській області був укладений договір оренди не
житлових приміщень за № 055-20-650, відповідно до якого
відповідач отримав в строкове платне користування не житлове
приміщення загальною площею 601,9 кв. м. , котре розміщене в
будинку № 122 по вулиці 40-років.10.в м. Херсоні.
Відповідно до пункту 3.4. цього договору відповідач зобов'язався
відшкодовувати витрати балансоутримувача орендованого майна та
комунальні послуги згідно окремого договору, укладеного між
відповідачем та балансоутримувачем.
Згідно договору № 991 від 15.09.1998р. балансоутримувачем
будинку де знаходиться орендоване приміщення є ТОВ “Добробут”,
який виконує функції з управління, експлуатації та утримання
житлового та нежилого фонду, при будинкових територій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій договір на
відшкодування витрат з утримання прибудинкових територій між
позивачем та відповідачем укладений так і не був.
Посилання у касаційній скарзі на те, що доказом факту надання
послуг та понесенню витрат по утриманню прибудинкових територій
позивачем слід вважати акти виконаних робіт № 1-3 спростовуються
наведеним нижче.
Так судами встановлено, що вказані акти з боку відповідача не
підписані та розгорнутий перелік наданих послуг відсутній.
А тому колегія суддів погоджується з висновками судів, що не
можливо взагалі встановити які саме роботи були виконані
позивачем і за які відповідач повинен провести оплату.
Окрім того, розрахунок вартості експлуатаційних витрат з
управління, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду не
був підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційної інстанції ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
22.04.2003 у справі № 13/117 залишити без змін.