ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2004                       Справа N 02-2-26/2659 (26/596)

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого,

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

Національної  атомної  енергогенеруючої  компанії "Е" на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2003 року

у   справі   №   02-2-26/2659  (26/596)  за  позовом  Національної

енергетичної компанії "У" до Національної атомної енергогенеруючої

компанії "Е" про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

14 березня   2003   року   Національна  енергетична  компанія  "У"

звернулась  до  господарського  суду  м.  Києва   з   позовом   до

Національної  атомної  енергогенеруючої компанії "Е" про стягнення

вексельної заборгованості на суму 25000 грн.

Ухвалою господарського суду м.  Києва від  19  березня  2003  року

позовна заява повернута без розгляду на дооформлення.

Постановою Київського   апеляційного  господарського  суду  від  7

жовтня 2003  року  (ухвалу  місцевого  суду  скасовано,  а  справу

передано до того ж суду для розгляду.

В касаційній  скарзі  Національна  атомна енергогенеруюча компанія

"Е" просить скасувати постанову апеляційного суду,  а ухвалу  суду

першої  інстанції  залишити  без  змін,  посилаючись  на порушення

апеляційним судом норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши пояснення  представника  позивача,  вивчивши  матеріали

справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  суд вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву без  розгляду,  місцевий  суд  виходив  з

вимог  п.п.  1,  6  ст.  63  Господарського процесуального кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та  того,  що  позивачем  не  подано  належних

доказів  щодо повноважень особи,  що підписала заяву,  на вчинення

відповідних дій, та надсилання копії позовної заяви відповідачу.

При розгляді  апеляційної  скарги  суд  другої  інстанції   дійшов

висновку  про  необхідність  скасування  ухвали місцевого суду,  з

посиланням  на  те,  що  відповідно  до  ст.   38   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  якщо подані сторонами

докази є недостатніми,  господарський суд зобов'язаний витребувати

від  підприємств  та організацій документи і матеріали,  необхідні

для вирішення спору.

До того ж,  судом другої інстанції зазначено,  що позивачем подано

наказ № 73 від 19 березня 2001 року, відповідно до якого заступник

директора Національної енергетичної компанії  "У"  Х-ий  @.М.  має

право  на  підписання позовних заяв,  та оригінал фіскального чеку

№ 31-к  від  14  березня  2003  року,  в  якому  зазначено   назву

одержувача  - "Е",  а представник відповідача в судовому засіданні

підтвердив отримання  копії  позовної  заяви  та  доданих  до  неї

документів.

Висновок апеляційного суду про те, що ухвала суду першої інстанції

підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин,  що

мають   значення   для   справи,   та  невідповідністю  висновків,

викладених  у  даній  ухвалі,  обставинам  справи,   є   законним,

обґрунтованим,  відповідає  нормам матеріального та процесуального

права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене,  постанова апеляційного господарського суду

зміні або скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Національної  атомної  енергогенеруючої компанії

"Е" залишити без задоволення,  а постанову Київського апеляційного

господарського суду від 7 жовтня 2003 року у справі № 02-2-26/2659

(26/596) без змін.