ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2004 Справа N 8/216-03-6173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відкритому Іллічівського морського торговельного
засіданні матеріали порту, м. Іллічівськ (далі –
Іллічівський морторгпорт)
касаційної скарги
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 29.10.2003
у справі господарського суду Одеської області
№ 8/216-03-6173
за позовом Іллічівського морторгпорту
до державного підприємства “Морська
аварійно-рятувальна служба”, м. Одеса
дочірнього підприємства “Бласко-агент”,
м. Одесса
про стягнення 19 165 грн. 29 коп.
Представник позивача – Блінцов В.В.
В С Т А Н О В И В:
Позивач подав до господарського суду Одеської області позов про
стягнення з відповідачів заборгованості за наданні послуги у
сумі 19165,29 грн. по договору № 168 від 28.12.2000.
Господарський суд Одеської області рішенням від 17.09.2003 позов
задовольнив за рахунок другого відповідача частково в сумі 8740
грн. основного боргу, 588 грн. 24 коп. пені та судові витрати
тому, що вимоги на вказану суму є обгрунтованими та
підтвердження доданими до позову документами.
В решті позову відмовлено. Одеський апеляційний господарський
суд постановою від 29.10.2003 залишив без змін рішення
господарського суду Одеської області від 17.09.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
актів з підстав неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволення з таких підстав.
28.12.2000 між позивачем та другим відповідачем був укладений
договір № 168 предметом якого є надання послуг по організації
агентування судом, забезпечення оплати послуг “Порта”
судновласниками та сприянню збільшення заходів в порт и суден
вітчизняних і іноземних судновласників.
За порушення строку оплати п. 3.3 договору передбачене пеня за
весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ
від суми заборгованості.
За користування грошовими коштами “Порта” за весь час прострочки
“Агент” сплачує 120% річних.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк.
В силу ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
містить диспозитивну норму, тобто
законом чи договором може встановлюватися інший розмір процентів
річних.
В даному випадку п. 3.3 “б” договору № 168 від 28.12.2000
сторони встановили, що за користування грошовими коштами “Порта”
за весь час прострочки “Агент” сплачує 120% річних виходячи з
простроченої суми.
Ухвалами від11.08.2003 та від20.08.2003 суд зобов’язував
позивача подати докази надіслання відповідачу рахунків.
Неподання позивачем без поважних причин витребуваних
господарським судом матеріалів може бути підставою для залишення
позовних вимог в цій частині без розгляду (п. 5 ст. 81 ТРК).
З огляду на наведене судові акти підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 17.09.2003 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
29.10.2003 у справі № 8/216-03-6173 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської
області.