ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2004 Справа N 5/191
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ЗАТ з іноземною інвестицією "ХХХ"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 04.12.03
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом ЗАТ з іноземною інвестицією "ХХХ", м. Н-ськ
до Спеціалізованої Державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Н-ську
про визнання недійним податкового повідомлення-
рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В.
від відповідача: Г.Г.Г.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 06.10.03 господарського суду Запорізької області
позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення в частині донарахування земельного податку на
суму 1490673 грн. та застосування штрафних санкцій - 260604, 95
грн., а всього на суму 1 751 277, 95 грн. В іншій частині позову
відмовлено.
Постановою від 04.12.03 Запорізького апеляційного господарського
суду рішення від 06.10.03 господарського суду Запорізької області
змінено. В позові ЗАТ з іноземною інвестицією "ХХХ" відмовлено.
Постанова мотивована тим, що Законом України "Про стимулювання
виробництва автомобілів в Україні" ( 535/97-ВР ) (535/97-ВР)
передбачені
пільги для підприємств з виробництва автомобілів і запчастин до
них, які мають інвестицію.
Закон України "Про державний бюджет України на 2003 рік"
( 380-15 ) (380-15)
не встановлює ставки та механізм справляння податків,
ним визначено, що на 2003 рік законодавець звільнив позивача від
сплати земельного податку на рівні 50% від діючих ставок на
відповідних територіях. Тому, положення нормативно-правових актів
застосовується в частині в якій вони не суперечать Конституції
України, Бюджетному кодексу України та Закону України "Про
Державний бюджет України" ( 380-15 ) (380-15)
.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного
господарського суду ЗАТ з іноземною інвестицією "ХХХ" звернулось у
Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що апеляційним господарським судом
порушені норми матеріального права, а саме ст. 4 Закону України
"Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, якою зазначено, що ставки
земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку
не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими
актами, крім цього Закону ( 2535-12 ) (2535-12)
. Зміни і доповнення до цього
Закону ( 2535-12 ) (2535-12)
вносяться не пізніше ніж за три місяці до
початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку
нового бюджетного року.
Закон України "Про державний бюджет України на 2003 рік"
( 380-15 ) (380-15)
був прийнятий 26.12.02 і набув чинності з 01.01.03,
отже його норми не можуть застосовуватись у частині зміни
нарахування і сплати земельного податку на 2003 рік і бути
підставою для прийняття податкового рішення про донарахування
земельного податку, а тим паче застосування фінансових санкцій.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Н-ську
здійснило перевірку дотримання позивачем вимог податкового
законодавства, в результаті чого виявлено порушення ЗАТ з ІІ "ХХХ
", яке неправильно розрахувало суму пільги зі сплати земельного
податку за 2003 рік, у зв'язку з чим оспорюваним
повідомленням-рішенням йому донараховано суму основного платежу зі
сплати за землю та застосовані штрафні санкції на підставі п.
17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платниками податків перед бюджетом та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Спільне українське-корейське підприємство з іноземною інвестицією
в формі ЗАТ "ХХХ-YYY" зареєстровано 15.04.98 розпорядженням № 496р
виконавчого комітету Н-ської міської ради за № 1079.
Господарським судом встановлено, що іноземні інвестиції позивача
зареєстровані Управлінням зовнішніх економічних зв'язків Державної
адміністрації Н-ської області.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про режим іноземного
інвестування" ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
, державна реєстрація іноземних
інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх
внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання
пільг та гарантій, передбачених цим Законом ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
.
На виконання вказаної статті закону постановою Кабінету Міністрів
України від 07.08.96 за N 928 затверджено "Положення про порядок
державної реєстрації іноземних інвестицій" ( 928-96-п ) (928-96-п)
, яким не
передбачено здійснення обов'язкової перереєстрації інвестиції у
випадку продажу інвестором своєї частки акцій підприємства з
іноземною інвестицією.
Внаслідок зміни акціонерів ЗАТ "ХХХ" іноземна інвестиція з
підприємства не вибувала, доказів її репатріації або вивезення
(переказу) за кордон України господарським судом не встановлено.
Як зазначено в преамбулі Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
він визначає розміри та порядок сплати за використання
земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що
надійшли від плати за землю, відповідальність платників та
контроль за правильністю обчислення і справляння земельного
податку.
Пунктом 6 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
встановлено, що від сплати земельного податку звільняються
тимчасово до 1 січня 2008 року підприємства по виробництву
автомобілів і запчастин до них, які мають інвестицію (у тому числі
іноземну) виключно в грошовій формі, що становить суму,
еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним
валютним курсом Національного банку України на день внесення такої
інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у
встановленому законодавством порядку. Площа землі, що звільняється
від оподаткування земельним податком, визначається із розрахунку
суми інвестиції у грошовій формі до статутного фонду таких
підприємств на 1 га площі землі, яку вони займають, еквівалентній
400 тисячам доларів США за офіційним валютним курсом, встановленим
НБУ на день внесення інвестиції (у тому числі іноземної)".
Застосування вказаної пільги закон пов'язує не з особою інвестора,
а з наявністю зареєстрованої інвестиції в статутному фонді
підприємства. Порушень вказаного пункту перевіркою не виявлено.
Отже, господарський суд правомірно дійшов висновку, що позивач
відповідає вимогам цього пункту, тому воно повинно бути звільнено
від сплати земельного податку до 01.01.2008р.
Статтею 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів
в Україні" ( 535/97-ВР ) (535/97-ВР)
встановлено, що законодавчі акти,
прийняті після набрання чинності цим Законом ( 535/97-ВР ) (535/97-ВР)
, які
скасовують або скорочують пільги, визначені ним, не поширюються на
підприємства по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих
виробів до них, які мають інвестицію (у тому числі іноземну)
виключно в грошовій формі, що зареєстрована у встановленому
законодавством порядку та становить за офіційним валютним курсом
Національного банку України на день внесення такої інвестиції до
статутного фонду зазначеного підприємства суму, еквівалентну не
менше 150 мільйонам доларів США, - при виробництві легкових
автомобілів.
Стосовно перевірки правильності обчислення та сплати земельного
податку ГРП "ХХХ-ZZZ" ЗАТ "ХХХ", яке не є юридичною особою, то
господарським судом встановлено, що платіжним дорученням № 348 від
19.05.03 у складі податку на землю за квітень 2003р. сплатило 393
грн. донарахованих на підставі акту перевірки №85/32-02 від
10.04.03, тобто погодившись з висновками СДПІ в цій частині.
Вказана сума знайшла своє відображення у картці особового рахунку
ГРП "ХХХ-ZZZ" ЗАТ "XXX" і обліковувалося податковим органом як
переплата зі плати за землю.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не містить заборони платнику податку сплачувати
донараховані за актами перевірок суми до надходження податкових
повідомлень.
Наказом Головної Державної податкової інспекції України від
12.05.1994р. N 37, який зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 25.051994р. за N 114/323 (у редакції наказу Державної
податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342 ( z0887-01 ) (z0887-01)
)
затверджено "Інструкцію про порядок ведення органами державної
податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних
цільових фондів" ( z0114-94 ) (z0114-94)
.
Пунктом 9.2 цієї Інструкції ( z0114-94 ) (z0114-94)
встановлено, що облік сум
переплати по платежах, які на певну дату надійшли понад податкові
зобов'язання, визначені як безпосередньо у податковій звітності
платника, так і по інших документах, здійснюється органом
державної податкової служби в особових рахунках платників у графі
"Переплата". Облік надміру сплачених платежів, що надійшли понад
податкові зобов'язання за звітний період з додержанням термінів
сплати, передбачених законом , здійснюється органом державної
податкової служби в особових рахунках платників у графі "Надмірно
сплачені платежі". Облік попередньо сплачених платежів, які
сплачуються до настання терміну погашення податкового
зобов'язання, встановленого податковим законодавством,
здійснюється органом державної податкової служби в особових
рахунках платників у графі "Попередня сплата".
Облік повернення платнику зайво або помилково внесених сум
платежів до бюджету або зарахування переплат у рахунок сплати
інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом
державної податкової служби на підставі даних відомостей про
повернення надміру сплачених сум платежів у вигляді реєстру
розрахункових документів та копій відповідних висновків органу
державної податкової служби про наявність переплати.
Таким чином, він сплатив податок на землю до настання терміну
погашення податкового зобов'язання, встановленого Законом № 2181,
тобто здійснив попередню оплату.
СДПІ врахувало у спірному податковому повідомленні-рішенні
податкове зобов'язання ГРП "ХХХ-ZZZ" ЗАТ "XXX" зі сплати
земельного податку в сумі 393 грн. і надіслало його ЗАТ "XXX" -
юридичній особі, до складу якої входить вказаний підрозділ,
оскільки згідно зі ст. 1 та ст. 14 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
платниками цього податку є саме юридичні особи,
тому відповідач правомірно врахував вказану суму у загальному
розмірі податкових зобов'язань позивача.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Запорізьким
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному
законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 04.12.03 Запорізького апеляційного господарського
суду зі справи 5/191 скасувати.
Рішення від 06.10.03 господарського суду Запорізької області зі
справи 5/191 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко