ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2004                                 Справа N 1/5/1180

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого             

суддів                  

розглянувши касаційну   Відкритого акціонерного товариства “З”

скаргу

на постанову            Запорізького апеляційного господарського

                        суду

                        від 22.10.2003р.

у справі                № 1/5/1180

                        господарського суду Запорізької області

за позовом              Приватного підприємства “А”

до                      Відкритого акціонерного товариства “З”

                        Відділу державної виконавчої служби

За участю               Орджонікідзевського районного управління

                        юстиції

про   стягнення 9626,33 літрів дизельного палива

за участю представників сторін:

позивача                не з’явився

відповідача             не з’явився

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2003р.

задоволено   заяву   позивача  про   видачу   дублікату   наказу

господарського  суду  Запорізької області  від  04.07.2003р.  по

справі  №  1/5/1180  на  примусове  виконання  постанови  Вищого

арбітражного  суду України від 27.06.2001р. та  видано  дублікат

наказу на підставі ст. 120 Господарського процесуального кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Запорізький апеляційний господарський суд розглянувши апеляційну

скаргу  відкритого  акціонерного товариства “З”  постановою  від

22.10.2003р. вказану ухвалу суду залишив без змін.

Не   погоджуючись  з  вказаними  судовими  рішеннями  відповідач

звернувся  до  Вищого господарського суду України  з  касаційною

скаргою,  в  якій просить їх скасувати як такі, що винесені  при

неправильному  застосуванні норм матеріального та процесуального

права.

Відзив на касаційну скаргу на адресу Вищого господарського  суду

України не надходив.

Заслухавши   суддю-доповідача,   перевіривши   юридичну   оцінку

встановлених  фактичних  обставин, проаналізувавши  правильність

застосування   господарським   судом   норм   матеріального   та

процесуального права, колегія суддів Вищого господарського  суду

України   вважає,   що  касаційна  скарга  підлягає   частковому

задоволенню виходячи з наступного.

Приписами  статті  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          передбачено,  що

ухвали  місцевого  господарського суду можуть бути  оскаржені  в

апеляційному порядку лише у випадках, передбачених Господарським

процесуальним   кодексом  України  та   Законом   України   “Про

відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його

банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Отже,  оскарженню  підлягають лише  ті  ухвали,  про  можливість

оскарження   яких   прямо   зазначено   у   відповідній   статті

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          або

Закону  України “Про відновлення платоспроможності боржника  або

визнання  його  банкрутом”  ( 2343-12  ) (2343-12)
        ,  в  яких  йдеться  про

винесення судом даних ухвал.

Приписами  статті  120  Господарського  процесуального   кодексу

України             ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено, що у  разі  втрати

наказу  господарський  суд  може  видати  його  дублікат,   якщо

стягувач  звернувся  із  заявою про  це  до  закінчення  строку,

встановленого для пред’явлення наказу до виконання.

Про видачу дублікату наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

-     довідка  установи  банку, державного виконавця  чи  органу

 зв’язку про втрату наказу;

-    при втраті наказу стягувачем – довідка стягувача, підписана

 керівником  чи  заступником  керівника  та  головним  (старшим)

 бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено  і  до

 виконання не пред’явлено.

Із  змісту  цієї статті випливає, що законодавець не  передбачив

можливості оскарження в апеляційному порядку судової ухвали  про

видачу дублікату наказу.

Таким чином, висновки апеляційної інстанції та постановлена  нею

постанова    суперечать    діючому    законодавству,    оскільки

Господарським  процесуальним  кодексом  України  не  передбачено

оскарження  зазначеної вище ухвали, апеляційний суд  не  повинен

був  приймати до розгляду апеляційну скаргу на ухвалу  місцевого

господарського суду від 04.07.2003.

Враховуючи    викладене,    прийнята   постанова    Запорізького

апеляційного   господарського  суду  від   22.10.2003   підлягає

скасуванню,  а  справа  поверненню до  місцевого  господарського

суду.

Керуючись   ст. ст.    111-5,  111-7,  111-9,   111-10,   111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від

22.10.2003р. у справі № 1/5/1180 скасувати.

Справу № 1/5/1180 повернути до місцевого господарського суду.