Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.01.2004 року
 
Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:
 
головуючого судді,
суддів;
 
За участю представників       позивача       - не з'явилися
                              відповідача - присутній
                              3-ої особи - не з'явилися
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Ч-ська
касаційну скаргу              ТОВ "ХХХ"
 
на рішення                    господарського суду  Н-ської області
                              від ХХ.04.2003 року
 
та постанову                  Я-ського апеляційного господарського
                              суду від ХХ.07.2003 року
 
у  справі                     № Х4
 
за позовом                    приватного підприємця Я.Я.Я.
 
до                            ТОВ "ХХХ"
 
3-я особа                     Акціонерний комерційний банк "YYY"
 
про                           визнання договору недійсним,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського суду Н-ської області  від  ХХ.04.2003 року
(суддя А.А.А.) залишеним без змін постановою Я-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.07.2003 року  (судді:  Б.Б.Б.,  В.В.В.,
Г.Г.Г.) у справі № Х4,  позов приватного підприємця Я.Я.Я.  до ТОВ
"ХХХ",  за участі третьої особи  Акціонерного  комерційного  банку
"YYY",  про  визнання  недійсним договору № Х0 від ХХ.06.2002 року
купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва,  задоволено;  в
задоволені   зустрічного  позову  ТОВ  "ХХХ"  про  визнання  права
власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва відмовлено.
 
ТОВ "ХХХ"   у   поданій   касаційній   скарзі   просить    рішення
господарського   суду  Н-ської  області  від  ХХ.04.2003  року  та
постанову Я-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003
року скасувати,  в позові приватному підприємцю Я.Я.Я.  відмовити,
зустрічний позов ТОВ "ХХХ"  задовольнити.  В  обґрунтування  своїх
вимог скаржник посилається на те,  що судами першої та апеляційної
інстанцій   неправильно   застосовані   норми   матеріального   та
процесуального права,  що призвело до прийняття незаконних судових
рішень.
 
Колегія суддів,  заслухавши  пояснення  представника  відповідача,
обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши юридичну оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність  застосування  судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального і процесуального права,  вважає,  що  касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
 
Згідно постанови  Пленуму  Верховного  суду  України  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         від 29.12.76 № 11  із  змінами, внесеними
постановами  Пленуму  від  24.04.81 р.  № 4, від  25.12.92 р. № 13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
        ,  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги   процесуального   законодавства   і  всебічно  перевіривши
обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону,  що регулює  подібні  відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
 
Обґрунтованим визнається   рішення,   в  якому  повно  відображені
обставини,  що мають значення  для  даної  справи,  висновки  суду
стосовно  встановлених  обставин  і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
Мотивувальна  частина  кожного  рішення  повинна мати посилання на
закон та інші нормативні акти  матеріального  права,  на  підставі
яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах,
норми  процесуального  права,  керуючись   якими   суд   встановив
обставини  справи,  права  і  обов'язки  сторін,  а  в  необхідних
випадках  -  також  на  відповідні   керівні   постанови   Пленуму
Верховного  Суду  України з питання застосування законодавства при
вирішенні цивільних справ.
 
В порушення  вказаних  вимог,  суд   першої   інстанції   визнавши
недійсним Договір на підставі  ст. 48  Цивільного  кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  не зазначив при  цьому  нормам  якого  матеріального
закону він не відповідає.
 
Визнавши  недійсним  Договір на підставі ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  господарський  суд  не  оформив  передбачені
частиною другою названої статті ( 1540-06 ) (1540-06)
         реституційні наслідки,
що  є  обов'язком  а  не  правом  суду,  оскільки  відповідно   до
роз'яснення  Пленуму  Верховного  Суду України від 28.04.1978 року
№ 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
        , при задоволенні позову суд  в одному  рішенні
постановляє про   визнання  угоди  недійсною  і  про  застосування
передбачених законом наслідків.  Відповідно до частини 2 статті 48
Цивільного   кодексу   України  ( 1540-06 ) (1540-06)
          такими  наслідками  є
зобов'язання кожної з сторін повернути другій стороні все одержане
за  угодою,  а  при  неможливості  повернути  одержане  в натурі -
відшкодувати його вартість у грошах.
 
Суд апеляційної інстанції на вказане уваги не  звернув,  неповноти
з'ясування  обставин  справи та порушення чинного законодавства не
усунув.
 
Наведені вище обставини свідчать,  що при  розгляді  даної  справи
судами першої та апеляційної інстанцій не було достатньо враховано
вимоги законодавства.  У зв'язку з цим рішення господарського суду
Н-ської   області   від  ХХ.04.2003  року  та  постанова  Я-ського
апеляційного господарського суду від  ХХ.07.2003  року  підлягають
скасуванню,  а  справа  - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
 
При новому розгляді  справи  суду  необхідно  врахувати  наведене,
всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати
об'єктивну оцінку доказам  які  мають  юридичне  значення  для  її
розгляду,  правильно  застосувати  норми  матеріального  права які
регулюють спірні відносини та вирішити спір  відповідно  до  вимог
закону.
 
На  підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5 , 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" задовольнити частково.
 
Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.04.2003 року та
постанову Я-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003
року у справі № Х4 скасувати,  справу направити на  новий  розгляд
господарському суду Н-ської області.