ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 Справа N 36/656
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "ХХХ"
на постанову від 08.10.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 36/656
за позовом ТОВ "ХХХ"
до 1) Київського дитячого санаторно-курортного
медичного об'єднання,
2) Головного управління охорони здоров'я
м. Н-ська
про стягнення 263 244,03 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
відповідача - 1 А.А.А. (дов. від 12.09.2003)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані
послуги за договором № 24 від 06.02.01 та за договором № 10 від
11.05.02 в сумі 261429,25 грн. і 3% річних за договором № 24 у
сумі 1814,78 грн. у зв'язку з перерахуваннями відповідачем-1 за
платіжним дорученням № 2095 від 26.12.2002 грошових коштів в сумі
60161,25 грн., позивач звернувся із заявою про зменшення на цю
суму коштів, що підлягають до стягнення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2003 (суддя Т.
Трофименко) позовні вимоги задоволені в частині стягнення
201268,00 грн. основного боргу, 1814,78 грн. - 3% річних.
Рішення суду мотивоване тим, що 06.02.2001 між позивачем та
відповідачем-1 укладений договір № 24, відповідно до умов якого
позивач взяв на себе зобов'язання з організації
санаторно-курортного лікування дітей м. Н-ська (п.1.1 договору), а
відповідач-1 зобов'язався перераховувати грошові кошти відповідно
до інформації позивача (п.4.1 договору). Оплата
санаторно-курортного лікування проводиться шляхом 100% попередньої
оплати до дня приїзду групи. Платником визначене Головне
управління охорони здоров'я м. Н-ська, яке є відповідачем -2 у
справі.
Позивачем за договором № 24 від 06.02.2001 надані послуги з
організації санаторно-курортного лікування дітей на загальну суму
1072930,25 грн.
Відповідачем-1 оплата здійснена за договором на суму 951612,25
грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 121318,00 грн.
Розрахунки між сторонами підтверджені рахунками на оплату, а також
актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2002, підписаним
керівниками позивача та відповідача-1, які скріплені печатками.
Заперечення відповідача-1 у частині того, що позивач завищив ціну
за путівки, судом визнане безпідставним, оскільки за умовами
договору, оригінал якого поданий позивачем до суду, сторони
визначили тарифи в сумі 60грн.,75 грн., 95 грн. за одну особу за
добу. За цими ж тарифами позивач виставляв рахунки на оплату, які
відповідачем-1 оплачувалися і на підставі яких підписаний
сторонами акт звірки взаєморозрахунків. Відхилені судом і
заперечення відповідача-1 щодо підписів його директора Б.Б.Б., так
як відповідно до висновків призначеної судом почеркознавчої
експертизи Н-ського науково-дослідного інституту судових експертиз
№ 627 від 29.04.2003 у двох оригіналах договору № 24 від
06.02.2001 та акті звірки взаєморозрахунків від 01.01.2002 підпис
від імені генерального директора Н-ського міського
санаторно-курортного об'єднання виконала Б.Б.Б.. Отже,
заборгованість за договором № 24 складає 121318,00 грн., у зв'язку
з чим підлягає до задоволення і вимога про сплату річних
відповідно до ст.214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
в сумі 1814,78 грн.
11.05.2002 між позивачем та відповідачем-1 укладений договір № 10,
відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання з
організації санаторно-курортного лікування дітей м. Н-ська.
Умовами договору сторони визначили, що оплата за лікування
проводиться шляхом оплати 5% попередньо - до дня заїзду дітей, а
остаточний розрахунок - протягом 5 днів з дня заїзду. Після
кожного заїзду підписується акт звірки, який є підставою для
проведення остаточних розрахунків протягом 30 днів. Платником
послуг за договором є відповідач.
Послуги за договором № 10 надані на суму 521820 грн., позивачем
оплачено 441870,00 грн. Заборгованість складає 79950,00 грн.
Надані позивачем послуги на суму 521820 грн. підтверджуються
підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2002
та визнана заборгованість в сумі 140111,25 грн. Платіжним
дорученням № 2095 від 26.12.2002 відповідач оплатив 60161,25 грн.
Відповідач подав до суду платіжні доручення № 1816 від 14.11.2002
та № 1859 від 21.11.2002 на загальну суму 75000 грн. як доказ
оплати за договором № 10, який судом відхилений, оскільки
одержувачем коштів значиться фізична особа - В.В.В. Доказів про
надання їй таких повноважень суду не надано.
Відхилені судом і посилання відповідача на те, що позивач здійснив
нарахування вартості путівок керівникам груп за умовами договору,
які не оплачуються, так як відповідач такі твердження не
обґрунтовує.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
08.10.2003 (колегія суддів: Н.Капацин, С.Дикунська, Л.Ковтонюк)
рішення у справі скасовано, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що сторонами надано два примірника
оригіналів договорів, які за висновком експертизи виготовлені у
різний час. Примірник договору відповідача-1 визначає тариф оплати
путівки за тендером. Отже, сторонами ціна не узгоджена. Позивач на
вимогу суду не склав акт звірки розрахунків. Подані ним акти від
01.01.02 та від 01.09.02 не можуть бути покладені в основу
позовних вимог, оскільки в подальшому здійснювалася оплата наданих
послуг. Так, позивачем подані до суду лише два розрахунки з оплати
за 2002 рік, тоді як відповідач-1 надав докази про сплату послуг у
2002р. шляхом оплати 15 рахунків.
В акті звірки розрахунків від 01.09.2002 зазначена переплата
відповідачем-1 на суму 4935 грн., що спростовує інформацію про
наявність боргу.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилався на
порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо
обґрунтування оскаржуваної постанови доказами відповідача-1 без
спростування висновків, викладених у рішенні та постанові
позивача, які судом не залучені до матеріалів справи.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з
такого.
Підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості з
оплати наданих послуг санаторно-курортного лікування та заперечень
відповідача проти позову є, зокрема, різна редакція п.4.11
договору № 24 від 06.02.2001, примірники яких подані сторонами до
суду щодо ціни путівки санаторно-курортних закладів. За висновком
призначеної судом експертизи обидва примірника підписані
уповноваженими представниками сторін. За результатами виконання
договору сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків від
01.01.2002.
У матеріалах справи знаходяться також рахунки, виставлені
позивачем як підстава для оплати. Рахунки позивача містять ціни на
путівки з санаторно-курортного лікування відповідно до умов
договору у редакції, поданій позивачем. Встановлені судом при
прийнятті рішення у справі факти, є обґрунтованою підставою
вважати, що сторони за договором обумовили ціни на путівки без
зв'язку з умовами тендеру, який відбувався пізніше.
Розрахунки між сторонами за договором № 10 від 11.05.2002
проводилися за цінами, визначеними тендером. Розбіжності
становлять суму 79950 грн., яку відповідач-1 заперечує фактом
перерахування суми 75000 грн. безпосередньо санаторно-курортному
закладу. Висновок суду, викладений у рішенні зі справи про те, що
платіжні доручення № 1816 від 14.11.2002 та № 1859 від 21.11.2002
про перерахування грошових коштів фізичній особі не є доказом
оплати послуг за договором № 10, обґрунтований.
Зважаючи, що рішення у справі скасоване без спростування вимог
позивача, касаційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" задовольнити.
Постанову від 08.10.2003 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 36/656 скасувати.
Головуючий Є.Борденюк
Судді М.Остапенко
В.Харченко