ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 Справа N 31/96
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства “А”
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
14.11.2003р.
у справі № 31/96
за позовом відкритого акціонерного товариства “І”
до приватного підприємства “А”
про розірвання договорів оренди та стягнення 55 723,0 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.04.2002 р.
позовні вимоги відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “І” до
приватного підприємства (ПП) “А” про стягнення 55723,0 грн.
задоволено. Розірвано договори оренди нежилих приміщень від
03.07.2000 р. та від 01.12.2000 р., укладені між сторонами.
Присуджено до стягнення з відповідача 51130,77 грн. основного
боргу, 847,81 грн. збитків від інфляції, 357,93 грн. – 3%
річних, 727,23 грн. – державного мита, 69,0 грн. – за
інформаційні послуги.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2003р.
вказане рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду даної справи, господарський суд міста
Києва ухвалою від 17.09.2003р. (а.с.76 т.2) прийняв зустрічний
позов ПП “А” до провадження; відклав розгляд справи на
28.10.2003р.; зобов’язав позивача надати відзив на зустрічну
позовну заяву. У мотивувальній частині цієї ухвали зазначено про
відмову у задоволенні, заявлених позивачем та відповідачем,
клопотань. Вказана ухвала суду від 17.09.2003р. прийнята на
підставі ст.ст. 77, 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
14.11.2003р. (а.с.78 т.2), апеляційна скарга ПП “А” на ухвалу
суду першої інстанції від 17.09.2003р. повернута скаржнику з
огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України не
передбачено права сторін на оскарження ухвал господарського суду
про відкладення розгляду справи; про відмову у задоволенні
клопотань; про роз’єднання позовних вимог; про залучення до
участі у справі третіх осіб; про витребування доказів; про
прийняття зустрічного позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить суд її скасувати та направити апеляційну
скаргу ПП “А” на розгляд до Київського апеляційного
господарського суду.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, а саме, ст.ст. 55, 124, 128 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 2 Закону України “Про судоустрій України”
( 3018-14 ) (3018-14)
, ст.ст. 77, 86, 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, скаржник стверджує, що обмежень щодо кола ухвал, які
можуть бути оскаржені, Господарським процесуальним кодексом
України не передбачено.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на
підставі фактичних обставин справи застосування судом норм
матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою,
що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(права та обов’язки
сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення
господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку
у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом
України та Законом України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем оскаржувалася в
апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції, яка
вирішувала питання прийняття зустрічного позову до провадження і
відкладення розгляду справи та зобов’язала позивача надати
відзив на зустрічну позовну заяву. Вказана ухвала винесена на
підставі ст.ст. 77, 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскільки, права сторін на оскарження такої ухвали стаття 77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачає, то суд апеляційної інстанції
повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги на цю
ухвалу, а не повертати її без розгляду.
Так, порядок повернення апеляційної скарги судом регламентується
статтею 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка містить вичерпний
перелік підстав, які тягнуть за собою повернення апеляційної
скарги без розгляду. Отже, такої підстави як відсутність у
сторін права на оскарження процесуального акта, вказана стаття
не передбачає. Утім, у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу
суду про прийняття зустрічного позову до провадження слід
відмовити на підставі ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З тих же підстав слід відмовити у оскарженні зазначеної ухвали
суду і в частині відкладення розгляду справи.
Посилання скаржника у своїй касаційній скарзі на конституційне
положення про поширеність юрисдикції судів на всі
правовідносини, що виникають у державі, колегія суддів відхиляє,
оскільки, відклавши розгляд справи, суд першої інстанції дану
вимогу закону не порушив, а діяв у межах наданих йому законом
прав (ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Частиною 2 ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено,
що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно
до законів України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок
суду апеляційної інстанції про неможливість прийняття до
провадження апеляційної скарги відповідача на ухвалу місцевого
суду від 17.09.2003р., яка не підлягає оскарженню. Але
апеляційний суд не вірно виклав свої висновки у резолютивній
частині оскаржуваної ухвали, у зв’язку з чим, вона підлягає
зміні.
Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу приватного підприємства “А” залишити без
задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
14.11.2003р. у справі № 31/96 змінити, виклавши пункт перший її
резолютивної частини у такій редакції:
1. Відмовити Приватному підприємству “Аробудпереробка” у
прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста
Києва від 17.09.2003р. у справі № 31/96.”
3. В іншій частині ухвалу залишити без змін.