ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 Справа N 20/703
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу дочірньої компанії “Г” НАК “Н”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.10.2003р.
у справі № 20/703
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації “К”
до дочірньої компанії “Г” НАК “Н”
про стягнення 2 786 175,79 грн.,
У судовому засіданні 22.01.2004р. оголошувалася перерва до
27.01.2004р. у порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2003р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.10.2003р., позовні вимоги ВАТ по
газопостачанню та газифікації “К” до ДК “Г” НАК “Н” про
стягнення 2 786 175,79 грн. задоволено. Згідно рішення
присуджено до стягнення з відповідача суму основного боргу у
розмірі 2 721 300,0 грн., 64875,79 грн. – 3% річних та 1818,0
грн. судових витрат.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суди двох
інстанцій встановили, що у зв’язку з встановленням різниці у
тарифах на транспортування природного газу розподільними
системами у Державній акціонерній холдінгової компанії (ДАХК)
“УГ” у 1998 році утворилася заборгованість перед ВАТ ГГ “К” у
розмірі 2 721 300,0 грн.
Оцінивши зібрані у справі докази, суди двох інстанцій дійшли
висновку про те, що до ДК “Г” НАК “Н” (позивача), утвореної на
виконання рішення Спостережної ради НАК “Н” від 26.12.2000р.,
перейшли права та обов’язки раніше реорганізованої ДАХК “УГ”.
Судами також встановлено, що при створенні ДК “Г” НАК “Н” до
нього перейшли функції та майнові права і обов’язки ГУ “ПГ”, яке
було підприємством ДАХК “УГ”.
На підставі акта звірки розрахунків між ВАТ ГГ “К” та ГУ “ПГ”
станом на 31.03.01р. (а.с.14) та наданого позивачем розрахунку
ціни позову (який не заперечується та не спростовується
вўдповўдачем), суди двох інстанцій встановили, що сума боргу,
яка виникла у зв’язку з встановленням різниці тарифів на
транспортування природного газу у 1998 р. та підлягала
компенсуванню на користь ВАТ ГГ “К”, склала 2 721 300,0 грн.
Оскільки строк для компенсації вказаних витрат сторонами не було
визначено, позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою
перерахувати на його рахунок борг у сумі 2 721 300,0 грн.
(а.с.15). Утім, відповідач, в порушення ч. 2 ст. 165 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, вказане зобов’язання не виконав.
Отже, суди двох інстанцій дійшовши висновку про доведеність
факту наявності грошового зобов’язання між сторонами; факту
правонаступництва відповідача за вказаним зобов’язанням; факту
дійсності зазначених грошових зобов’язань, вирішили, що заявлені
позовні вимоги підлягають задоволенню з врахуванням трьох
процентів річних з простроченої суми, передбачених ст. 214 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Дочірня компанія “Г” НАК “Н” звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати
судові рішення у даній справі з огляду на відсутність між
сторонами цивільно-правових відносин, у тому числі стосовно
правонаступництва та застосування строку позовної давності.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на
підставі фактичних обставин справи застосування судом норм
матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних
судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, розпорядженням від 23.04.1999 року
№ 318-р Кабінету Міністрів України (а.с.10) встановлено, що
правонаступником прав та обов’язків Державної акціонерної
холдингової компанії “УГ” є Національна акціонерна компанія “Н”,
яка наказом від 9.07.1999 року за № 176 (а.с.11) визначила
правонаступником прав та обов’язків Державної акціонерної
холдингової компанії “УГ” дочірню компанію “Укртрансгаз”
Національної акціонерної компанії “Н”, яка в подальшому також
була реорганізована.
За рішенням від 26.12.2000 року Спостережної ради Національної
акціонерної компанії “Н” утворено дочірню компанію “Г” шляхом
реорганізації дочірньої компанії “Торговий дім “Г” та дочірньої
компанії “УТГ” в частині відокремлення і передачі функцій та
майнових прав і обов’язків Головного управління з експлуатації
систем постачання природного та скрапленого газу “Б”, в тому
числі прав і обов’язків попередньо реорганізованої Державної
акціонерної холдингової компанії “УГ”.
Відповідно до постанови від 24.07.1998 року № 1173 Кабінету
Міністрів України “Про розмежування функцій з видобування
транспортування, зберігання і реалізації природного газу”
( 1173-98-п ) (1173-98-п)
(а.с.100, зворот) та наказу від 18.01.2001 року
№ 14 Національної акціонерної компанії “Н” (а.с.12) дочірня
компанія “Г” Національної акціонерної компанії “Н” є
правонаступником прав та обов’язків Головного управління з
експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу
“ПГ” дочірньої компанії “Т”.
Зазначене також підтверджується передаточним балансом за
31.03.2001р. (а.с.86) відповідно до якого від ДК “ТГ” було
передано ДК “Г” заборгованість перед газопостачальними
компаніями.
Враховуючи наведе, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок
двох судів щодо правонаступництва відповідача у спірних
відносинах.
Одночасно, колегія суддів зважає і на те, що факт
правонаступництва відповідачем прав та обов’язків ГУ “ПГ”
встановлений також набраним законної сили рішенням
господарського суду міста Києва від 04.04.2003р. у справі
№ 20/319 (а.с.74).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.1997 N 1027 “Про порядок
забезпечення природним газом народного господарства і населення
у 1998 році” ( 1029-97-п ) (1029-97-п)
Міністерство економіки України
наказом від 31.10.1997 N 121 “Про затвердження цін на газ
природний і тарифів на послуги з його транспортування на 1998
р.” ( z0561-97 ) (z0561-97)
затвердило середній тариф на послуги з
транспортування підприємствами газового господарства Державної
акціонерної холдингової компанії “УГ”, в межах якого зазначена
компанія мала встановлювати диференційовані тарифи обласним і
міським газовим господарствам. Таким чином, розрахунки за
послуги по транспортуванню природного газу зі споживачами
здійснювалися по середньому тарифу, встановленому по компанії
“УГ”.
Як встановлено судами двох інстанцій, внаслідок різниці між
повною вартістю транспортування газу, визначеною згідно із
затвердженими наказом Міністерства економіки України від
31.10.1997 N 121 ( z0561-97 ) (z0561-97)
середніми тарифами, і часткою
вартості транспортування газу, яку сплачують споживачі газу, у
Державної акціонерної холдингової компанії “УГ” у 1998 році
виникла заборгованість перед ВАТ ГГ “К” у сумі 2721300,0 грн.,
що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з
01.03.2001р. по 31.03.2001р. (а.с.14), складеним і підписаним ГУ
“ПГ” (яке було підприємством ДАХК “УГ”) та позивачем, і
скріпленим печатками цих організацій.
Отже, заборгованість у сумі 2721300,0 грн. (яка є предметом
позову) виникла не внаслідок цивільно-правових відносин, а
внаслідок різниці тарифів, затверджених у 1998р. органом,
уповноваженим державою затверджувати тарифи на послуги з
транспортування природного газу, а саме, Міністерством економіки
України (наказ від 31.10.1997 N 121 ( z0561-97 ) (z0561-97)
).
Вказана заборгованість зафіксована у акті звірки взаємних
розрахунків (а.с.14) і не оспорюється відповідачем.
Статтею 151 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено,
що зобов’язання виникають не лише з угод але й з інших підстав,
зазначених у статті 4 цього Кодексу. До підстав виникнення
цивільних прав і обов’язків ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відносить дії громадян та організацій, які хоча і не були
передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту
цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Акт звірки взаємних розрахунків є формою фіксації певних
юридично-значимих дій сторін за цим актом, без укладання
письмової угоди. Зокрема, актом звірки оформляється
інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості.
Акт звірки розрахунків, як зазначено в абзаці шостому Листа
Міністерства фінансів України № 31053-2-4/4390 від 03.12.2001р.,
може служити підставою перерахування коштів.
Отже, суди двох інстанцій підставно прийняли акт звірки
розрахунків між ВАТ ГГ “К” та ГУ “ПГ” станом на 31.03.2001р.
(а.с.14), як належний і допустимий доказ, який має значення для
справи.
За наслідками такої звірки, ГУ “ПГ” визнало наявність боргу
перед позивачем, який утворився у зв’язку з встановленням
різниці тарифів транспортування природного газу у 1998р. Тому з
вказаного акта звірки виникло зобов’язання по погашенню боргу у
сумі 2721300,0 грн., строк для погашення якого сторони не
встановили.
Аналіз спірних правовідносин в контексті перебігу строків
позовної давності щодо виконання зобов’язання по погашенню
боргу, строк виконання якого не був встановлений, дає підстави
визнати правильними застосування судами двох інстанцій правил
ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з огляду на наявність у справі
претензії позивача (а.с.15).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на
підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих
сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і
їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 – 111-11, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу дочірньої компанії “Г” НАК “Н” залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 21.10.2003р. у справі № 20/703 - без змін.