ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 27.01.2004                                      Справа N 15/2583
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк (головуюча),
суддів: М.Остапенка,  В.Харченка,
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу     Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
                     (далі - ТОВ "ХХХ")
 
на ухвалу            від 03-12.11.2003
Львівського апеляційного господарського суду
 
у справі             № 15/2583
 
за позовом           ТОВ "ХХХ"
 
до                   Приватного підприємця А.А.А.
                     Приватного підприємця Б.Б.Б.
                     Закритого акціонерного товариства "YYY"
 
про                  витребування   майна   з  чужого  незаконного
                     володіння
 
У судовому засіданні взяли участь представники:
 
ТОВ "ХХХ" В.В.В. (дов. від 20.01.2003)
Приватний підприємець  Б.Б.Б.
 
Заслухавши суддю-доповідача  Є.Борденюк,  пояснення  представників
сторін  та  перевіривши матеріали справи,  Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського суду Хмельницької області  від  19.07.2002
позовні  вимоги  задоволені  та зобов'язано відповідачів звільнити
протягом     чотирнадцяти      днів      належний      відповідачу
авто-вело-майданчик  шляхом  демонтажу  павільйонів та відновлення
асфальтового покриття.
 
Постановою Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
02.09.2002  рішення  у справі скасоване,  в задоволенні позову про
витребування майна  з  чужого  незаконного  володіння  відмовлено;
апеляційне провадження за скаргою ТПП "ZZZ" припинено.
 
У червні 2003 р.  ТОВ "ХХХ" звернулося до Львівського апеляційного
господарського суду з заявою про  перегляд  постанови  Львівського
апеляційного  господарського суду від 02.09.2002 за нововиявленими
обставинами.
 
Ухвалою Львівського   апеляційного   господарського    суду    від
03-12.11.2003 (колегія суддів:  Г.  Орищин, О. Бобеляк, О. Дубник)
постанову  Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
02.09.2002 залишено без змін, а заяву ТОВ "ХХХ" без задоволення.
 
Ухвала мотивована тим, що документи, які скаржник додав до заяви і
вважає   нововиявленими   обставинами,   не    є    нововиявленими
обставинами,  оскільки  не  спростовують встановлених оскаржуваною
постановою фактів.
 
Звертаючись до  суду  з  касаційною  скаргою,  ТОВ  "ХХХ"  просить
скасувати  ухвалу  суду  апеляційної  інстанції  та  прийняти нове
рішення,  яким наведені заявником  обставини,  зокрема,  постанову
Вищого  господарського  суду  України  від  18.03.2003  у справі №
10/189н,  лист Державного комітету України по земельних ресурсах №
14-31-11/5910  від 22.09.2003,  лист Департаменту державної служби
боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Н-ській  області
від 22.11.2002 р. №6/286, визнати нововиявленими.
 
Перевіряючи юридичну  оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх  повноту,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов
висновку,   що   підстав  для  задоволення  касаційної  скарги  не
вбачається, виходячи з такого.
 
Відповідно до статті 112 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський  суд  може
переглянути  прийняте  ним  судове  рішення,  яке набрало законної
сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для
справи  і  не  могли  бути  відомі  заявникові.  До  нововиявлених
обставин   відносяться   матеріально-правові   факти,   на    яких
ґрунтуються вимоги і заперечення сторін,  а також інші факти,  які
мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи
про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є
фактичними даними,  що в установленому порядку спростовують факти,
які було покладено в основу судового рішення.
 
Вищий господарський  суд  України  погоджується  з  висновком суду
апеляційної інстанції про те,  що наведені ТОВ "ХХХ" обставини  не
впливають на юридичну оцінку обставин,  здійснену судовою колегією
в  постанові  від  02.09.2002,  а  тому  їх   не   можна   визнати
нововиявленими.
 
Зокрема, постановою   Вищого   господарського   суду  України  від
18.03.2003 у справі № 10/189н,  справу було  направлено  на  новий
розгляд,  тобто остаточного рішення ще не прийнято,  до того ж,  у
справі № 10/189н інший предмет  спору.  Лист  Державного  комітету
України  по  земельних  ресурсах  №  14-31-11/5910 від 22.09.2003,
опирається на роз'яснення Н-ської обласної служби "QQQ",  яке було
предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанції, не може
вважатись нововиявленою обставиною.
 
Лист Департаменту  державної   служби   боротьби   з   економічною
злочинністю  УМВС  України  в  Н-ській  області  від 22.11.2002 р.
№6/286 також не спростовує фактів,  які було  покладено  в  основу
судових рішень по справі.
 
Крім того,  постановою  Вищого  господарського  суду  України  від
03.12.2002 постанову Львівського апеляційного господарського  суду
залишено без змін з тих же мотивів.  Отже, Вищий господарський суд
України погодився з висновком суду апеляційної інстанції  про  те,
що авто-веломайданчик не є об'єктом нерухомого майна.
 
Ухвалою Верховного  Суду України відмовлено в порушені провадження
з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого  господарського
суду України від 03.12.2002 у даній справі.
 
Враховуючи вищевикладене,     ухвала     у    справі    відповідає
законодавству,  фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав
для її зміни чи скасування немає.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" залишити без задоволення.
 
Ухвалу Львівського    апеляційного    господарського    суду   від
03-12.11.2003 у справі № 15/2583 залишити без зміни.
 
Судді: Є.Борденюк
       М.Остапенко
       В.Харченко