ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 Справа N 14/55
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: М. Остапенка, В. Харченка,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Торговий
дім "XXX"
на постанову від 17.09.2003
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 14/55
за позовом ЗЕА "Торговий дім "XXX"
до Управління комунальної власності виконкому
Н-ської міської ради
3 - тя особа на
стороні відповідача,
яка не заявляє
самостійних вимог
на предмет спору Управління економіки м. Н-ськ
про включення магазину до переліку об'єктів
приватизації
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 26.01.2004)
відповідача Б.Б.Б. (начальник управління)
В.В.В. (дов. від 04.02.2004)
Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши матеріали
справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги про включення орендованого згідно укладеного
16.03.1993 договору магазину з підсобними приміщеннями,
розташованого за адресою: м. Н-ськ, вул. К-ка, 99 до переліку
об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу мотивуються
проведеними позивачем поліпшеннями орендованого майна за згодою
орендодавця, що складають більше 25% балансової вартості
приміщення магазину.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.04.2002
(суддя В. Коломис) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що 16.03.1993 між позивачем та фондом
державно-комунального майна Н-ської міської ради укладений договір
оренди приміщення магазину з адміністративними та підсобними
приміщеннями за №257/374 по вул. К-кій, будинок №99, згідно з яким
позивач прийняв у орендне користування приміщення загальною площею
437 кв.м. Пунктом 4 договору орендодавець надав позивачу право
провести капітальний ремонт, реконструкцію та добудову магазину,
попередньо узгодивши проект добудови та реконструкції фасаду з
міською архітектурою.
Позивач виконав будівельно-монтажні роботи за власні кошти за
період дії договору по ремонту і реконструкції магазину, підсобних
приміщень на суму близько 36000 грн., тобто більше 25% балансової
вартості магазину, у зв'язку з чим 07.05.2001 звернувся до
комітету з приватизації Н-ської міської ради з заявою про
включення нежилого приміщення до переліку об'єктів, що підлягають
приватизації шляхом викупу.
Відповідачем відмовлено у клопотанні позивача, зважаючи на
наступне.
Рішенням Н-ської міської ради № 151 від 14.11.2000 затверджене
Положення про надання дозволів на проведення невід'ємних поліпшень
орендованого комунального майна. Положенням передбачено, що
завершення робіт з покращень орендованого майна орендодавець
створює комісію з приймання невід'ємних поліпшень в експлуатацію,
про що складається акт з підтвердженнями, що невід'ємні поліпшення
прийняті на баланс (документи бухгалтерської звітності). До цього
часу такі підтвердження відсутні.
Не подано позивачем проекту погодженого з управлянням архітектури
та містобудування.
Позивач орендує приміщення з 1993 року. Поняття "невід'ємних
поліпшень" визначене Законом України "Про державну програму
приватизації в 1998 р." ( 40/98 ) (40/98)
, пунктом 51 якої передбачено, що
в разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного
майна, орендар одержує право на його викуп у разі здійснення за
рахунок власних коштів і за згодою орендодавця поліпшення
орендованого майна, яке неможливо відокремити від об'єкта, без
завдання йому шкоди, вартістю не менше як на 25 відсотків
залишкової вартості майна.
Остаточним висновком про розмір невід'ємних поліпшень приміщення
магазину, встановленим управлінням капітального будівництва
Н-ського міськвиконкому за № 01-5/856 від 08.11.2001 від
15.01.2001, вартість невід'ємних поліпшень становить 26,14%.
Зазначений висновок відмінений міськвиконкомом у зв'язку з тим, що
міська архітектура дала дозвіл на реконструкцію лише південної та
західної частини магазину, а тому невід'ємні поліпшення майна,
проведені відповідно до умов договору складають 4.78%. Інші роботи
проведені без дозволу орендодавця і не є від'ємними поліпшеннями.
Отже, підстав для включення магазину до переліку об'єктів, що
підлягають приватизації шляхом викупу, не вбачається.
Крім того, виконуючи умови договору, орендодавець повідомив
орендаря про припинення договору, у зв'язку з закінченням строку
його дії.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17.09.2003 (колегія суддів: О. Бобеляк, О. Дубник, Г. Оришин)
рішення у справі залишене без зміни. Постанова суду мотивована
тим, що за висновком призначеної судом апеляційної інстанції
будівельно-технічної експертизи, проведеної Ч-ським
науково-дослідним інститутом судових експертиз, загальна сума
невід'ємних поліпшень орендованого майна складає 25%. Пунктом 30
ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
передбачено, що визначення доцільності, порядку та
умов приватизації об'єктів комунальної власності належить до
виключної компетенції Н-ської міської ради. А тому вимога позивача
про спонукання управління комунальної власності прийняти рішення
про приватизацію шляхом викупу вказаного об'єкту не може бути
задоволена, так як до компетенції цього органу не відноситься
прийняття рішень про включення приміщень до переліку об'єктів, що
підлягають приватизації.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судом норм матеріального права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення,
виходячи з такого.
Відповідно до п.7 ст. 7 Закону України "Про приватизацію майна
державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
продаж майна, що є у
комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними
місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень,
визначених відповідними місцевими радами. Постановою, що
оскаржується, суд апеляційної інстанції встановив, що таким
органом є Управління комунальною власністю м. Н-ська та дійшов
висновку про необхідність заміни відповідача її правонаступником,
однак резолютивною частиною постанови помилково суд зазначає інший
орган.
Державна програма приватизації на 2000-2002 рр. ( 1723-14 ) (1723-14)
визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи
приватизації державного майна, майна, що належить Автономній
Республіці Крим, та відчуження комунального майна (п.1 Програми
( 1723-14 ) (1723-14)
). Зважаючи на положення зазначених норм законів, слід
дійти висновку, що відчуження комунального майна здійснюється за
правилами, визначеними законодавством про приватизацію. Викуп
майна як спосіб приватизації визначений законодавством про
приватизацію.
Відповідно до п.п. 3.2.15, 3.2.16 Положення про управління
комунальною власністю виконавчого комітету Н-ської міської ради
Управління комунальною власністю формує та подає на затвердження
міської ради переліки об'єктів приватизації, які перебувають у
комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за
конкурсом, способом викупу... та розглядає заяви про включення
підприємств до одного з переліків об'єктів, що підлягають
приватизації, і в разі відсутності підстав для відмови у
приватизації включає підприємства до відповідних переліків,
повідомляє письмово заявника про результати розгляду.
Зважаючи на те, що оскаржуваною постановою рішення у справі про
відмову у позові залишене без зміни з підстав того, що до
компетенції відповідача не відноситься прийняття рішення про
включення приміщення до переліку об'єктів, що підлягають
приватизації, і такий висновок суду є помилковим, оскаржувана
постанова підлягає до скасування.
При здійсненні апеляційного провадження судом призначена повторна
експертиза про вартість поліпшення орендованого майна, яке
неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди.
Результати призначеної експертизи судом апеляційної інстанції
оціненими не були, проте результати експертизи є одним із доказів
підтвердження позовних вимог, або їх спростування.
А тому Вищий господарський суд України дійшов висновку, що
підлягає до скасування і рішення у справі. Справу слід передати на
новий розгляд з метою вирішення спору з урахуванням результатів
повторної експертизи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Торговий дім
"ХХХ" задовольнити частково.
Рішення від 09.04.2003 господарського суду Рівненської області,
постанову від 17.09.2003 Львівського апеляційного господарського
суду у справі № 14/55 скасувати.
Справу передати до господарського суду Рівненської області на
новий розгляд.
Головуючий Є. Борденюк
Судді: М. Остапенко
В. Харченко