ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 Справа N 12/100
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому ВАТ “Завод “Д”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 19.06.2003 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 12/100
за позовом Прокурора Кіровського району
м. Дніпропетровська в інтересах
держави в особі Дніпропетровського
РВ Української державної
інноваційної компанії
до ВАТ “Завод “Д”
про стягнення 5000000 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
22.04.2003, винесеною на підставі ст. 119 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд визнав причини
пропуску позивачем строку для пред’явлення наказу до виконання
поважними та поновив строк пред’явлення наказу № 12/100 від
22.07.2002 до 22.07.2003.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.06.2003 ухвалу залишено без змін з тих же підстав.
ВАТ “Завод “Д” в поданій касаційній скарзі просить ухвалу та
постанову скасувати з огляду на те, що суд необгрунтовано
відновив строк пред’явлення наказу до виконання. Окрім того, суд
неправильно застосував п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, безпідставно
вийшовши за межі позовних вимог та визнавши причини пропуску
процесуального строку поважними без клопотання про це позивача.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані судові акти –
залишенню без змін.
На спірні процесуальні правовідносини, які склалися стосовно
відновлення судом пропущеного стягувачем 3-х місячного строку
пред’явлення до виконання наказу, поширюється дія ст. 119
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
30.10.2002 року постановою державної виконавчої служби
Бабушкінського районного управління юстиції відмовлено позивачу
у відкритті виконавчого провадження.
7.11.2002 року стягувач звернувся до господарського суду з
мотивованим клопотанням про поновлення строку дії наказу
(а.с.80).
Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до
виконання з причин, визнаних господарським судом поважними,
пропущений строк може бути відновлено.
При прийнятті оскаржуваних судових актів суд визнав поважними
причини пропуску строку і його відновив.
Посилання скаржника на відсутність поважних причин відновлення
строк не приймаються до уваги, оскільки касаційна інстанція
відповідно до вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені
господарським судом чи відхилені ним, збирати нові докази чи
додатково перевіряти наявні у справі докази.
Зважаючи на викладене, колегія дійшла висновку про правомірність
застосування апеляційним судом до спірних правовідносин норм
процесуального права та відсутність будь-яких підстав вважати,
що судом помилково застосовано процесуальне законодавство.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12
), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.06.2003 у справі № 12/100 залишити без змін, а касаційну
скаргу ВАТ “Завод “Д” – без задоволення.