ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 27.01.2004                                Справа N 2-8/6071-2003
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу           товариства з обмеженою відповідальністю
                           "XXX"
 
на                         рішення    від    14 - 21.07.2003  року
                           господарського      суду     Автономної
                           Республіки  Крим   та   постанову   від
                           23.09.2003 року       Севастопольського
                           апеляційного господарського суду
 
у справі                   № 2-8/6071-2003
 
за позовом                 товариства з обмеженою відповідальністю
                           "YYY"
 
до                         товариства з обмеженою відповідальністю
                           "XXX"
 
про   стягнення  29 176 грн.  та   розірвання договору
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від 14 липня 2003  року  господарського  суду  Автономної
Республіки (суддя С. Чумаченко), залишеним без змін постановою від
23 вересня 2003 року Севастопольського апеляційного господарського
суду (судді Л.Заплава, В.Гонтарь, Г.Прокопанич), позов задоволено:
розірвано договір від 13 квітня 2002 року,  який був укладений між
товариством  з  обмеженою  відповідальністю  "YYY" і товариством з
обмеженою відповідальністю "XXX" та стягнуто з відповідача 29  176
грн., здійснено розподіл судових витрат.
 
Рішення і  постанова  мотивовані  невиконанням  відповідачем  умов
договору,  наявністю боргу  та  обов'язком  боржника  відшкодувати
збитки.
 
Товариства з  обмеженою  відповідальністю "XXX" вважає,  що судові
акти у справі підлягають скасуванню через відсутність в його  діях
складу  цивільного  правопорушення  та  неправильного застосування
господарськими судами статті 203  Цивільного  кодексу  Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Сторони належним  чином  були повідомлені про час і місце судового
засідання,  проте позивач право на подання  відзиву  на  касаційну
скаргу  не  використав і представники сторін в судове засідання не
з'явилися.
 
Перевіривши повноту встановлення  господарськими  судами  обставин
справи  та  їх  правову  оцінку,  Вищий  господарський суд України
дійшов висновку про відповідність постановлених у  справі  судових
актів вимогам закону з огляду на таке.
 
Судами встановлено,  що  сторони  уклали  договір  підряду  від 13
квітня 2002 року, відповідно до умов якого відповідач мав з серпня
до грудня 2002 року побудувати приміщення аптеки, але зобов'язання
не виконав,  у  зв'язку  з  чим  виконання  втратило  інтерес  для
кредитора  і  він  відмовився  від  нього  та вимагає відшкодувати
завдані  йому  збитки,  а  саме  не   освоєну   підрядчиком   суму
попередньої  оплати  та  не  одержані  доходи  у  вигляді орендних
платежів.
 
За  змістом   статті 347     Цивільного  кодексу  Української  РСР
( 1540-06  ) (1540-06)
          якщо підрядчик не закінчує роботу в строк,  замовник
вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.
 
За висновками  будівельно-технічної  експертизи  реальна  вартість
виконаних  робіт  за  до договором підряду від 13 квітня 2002 року
становила 18 824 грн.  і,  оскільки  на  виконання  умов  договору
позивач  перерахував  відповідачу  40  000  грн.,  суд  правомірно
стягнув  з  відповідача  суму надмірно сплачених грошових коштів -
21 176 грн.
 
Також позивач подав суду докази про наміри використання приміщення
аптеки та розрахунок не одержаних доходів,  які він одержав  би  у
вигляді   орендних   платежів,  якби  зобов'язання  було  виконано
боржником,  і  рішення  господарських  судів   про   стягнення   з
відповідача  збитків  в  сумі  8 000 грн.  ґрунтується на правилах
статті 203 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
З урахуванням викладеного,  колегія  суддів  вважає,  що  під  час
розгляду   справи   фактичні   її   обставини   були   встановлені
господарськими  судами   на   підставі   всебічного,   повного   і
об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів,  висновки суду
відповідають цим обставинам і їм дана належна  юридична  оцінка  з
правильним   застосуванням  норм  матеріального  і  процесуального
права.
 
Керуючись статтями  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Рішення від  14  липня  2003  року  господарського суду Автономної
Республіки  Крим  та  постанову   від   23   вересня   2003   року
Севастопольського  апеляційного  господарського  суду  у  справі №
2-8/6071-2003 залишити без змін,  а касаційну скаргу товариства  з
обмеженою відповідальністю "XXX" без задоволення.
 
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя             І. Васищак
Суддя             В. Палій