ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 27.01.2004                               Справа N 2-8/588.1-2003
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
 
за участю
представників сторін     А.А.А.  (дов. від 20.01.04), Б.Б.Б. (дов.
                         від  20.01.04),  Генеральної  прокуратури
                         України В.В.В.,
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційне подання        військового прокурора H-ського  гарнізону
 
на                       ухвалу    від    29.07 - 29.08.2003  року
                         господарського суду Автономної Республіки
                         Крим  та  постанову  від  16.10.2003 року
                         Севастопольського            апеляційного
                         господарського суду
 
у справі                 № 2-8/588.1-2003
 
за позовом               військового прокурора H-ського  гарнізону
                         в  інтересах  держави  в  особі   Відділу
                         будівництва та розквартирування "ХХХ"
 
до                       - товариства з обмеженою відповідальністю
                           фірма "YYY",
 
                         - Міністерства оборони України
 
третя особа              товариство з  обмеженою  відповідальністю
                         "ZZZ"
 
про   спонукання передати квартири
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою від  19  липня  2003  року  господарського суду Автономної
Республіки  Крим  (суддя  С.  Чумаченко),   залишеною   без   змін
постановою  від 16 жовтня 2003 року Севастопольського апеляційного
господарського  суду  (судді   О.   Щепанська,   В.   Сотула,   Г.
Прокопанич),    провадження   у   справі   припинено   з   мотивів
непідвідомчості спору господарським судам України.
 
Військовий прокурор H-ського гарнізону вважає, що зазначені ухвала
і  постанова  підлягають скасуванню через неправильне застосування
господарськими судами статті 344  Цивільного  кодексу  Української
РСР   ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  48  і  50  Закону  України    "Про  власність"
( 697-12 ) (697-12)
        ,  статей 1,  12,  22, пункту 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та статті 26 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
        .
 
Товариство з  обмеженою  відповідальністю   фірма   "YYY"   вважає
оспорювані  судові акти законними і обґрунтованими і в задоволенні
касаційної скарги просить відмовити.
 
Товариство з  обмеженою  відповідальністю   "ZZZ"   доводів   щодо
касаційного  подання  не  виказало  і  просить розглянути його без
участі свого представника.
 
Перевіривши повноту встановлення  господарськими  судами  обставин
справи  та  їх  правову  оцінку,  Вищий  господарський суд України
дійшов  висновку  про  не  відповідність  постановлених  у  справі
судових актів вимогам закону з огляду на таке.
 
Позивачем заявлені вимоги про передачу квартир №№ 64,  75, 76, 77,
78, 79,  80,  81,  83 і 85, які розташовані у житловому будинку на
вул.  Р-ськa,  99  в  місті  Н-ську,  які  в  подальшому  частково
змінював: спочатку стягнути з відповідача власність квартир №№ 64,
75,  77,  78  і  80,  які  розташовані в житловому будинку на вул.
Р-ськa,  33 в м.  Н-ську,  і в-подальшому - заборонити відповідачу
відчужувати  квартиру  № 70 та передати позивачу квартири 64,  75,
76, 77, 79, 80, 81, 83 і 85 за цією ж адресою.
 
В якості доказу позивач подав Свідоцтво  про  право  власності  на
будинок  від 28 жовтня 2002 року за № 037/02,  відповідно до якого
власником будинку № 33 на вул.  Р-ській в м. Н-ську є Міністерство
оборони України, яке не було залучено судами до участі у справі.
 
Крім того,  господарські  суди  розглянули  справу  і  постановили
судові акти відносно  суб'єкта  господарювання  "ZZZ"  м.  Н-ську.
Водночас зазначене підприємство в якості третьої особи до участі у
справі місцевим господарським судом не  залучалося,  в  справу  не
вступало і ухвалу про це суд не виносив.
 
Місцевий і апеляційний господарські суди, дійшли висновків, що при
вирішенні даного спору можуть бути порушені інтереси фізичних осіб
- власників квартир №№ 64, 75, 77, 78, які розташовані в житловому
будинку на вул.  Р-ській,  33 в м.  Н-ську,  яких необхідно було б
залучити  до участі у справі,  та припинили провадження у справі з
тієї підстави, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах
України.
 
Підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається
законодавчими актами України.  За змістом статті 12 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         справи у спорах,  що
виникають,  зокрема,   при   виконанні   господарських   договорів
підвідомчі господарським судам України.
 
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі
є,  зокрема,  вимога  про  передачу  певних  квартир   з   підстав
невиконання відповідачем  цивільної  угоди  і сторонами у справі є
юридичні особи.
 
Оскільки в ході судового розгляду позивач вимог до  фізичних  осіб
не  заявляв  і  власник  житла до участі у справі не залучався,  у
господарських судів були  відсутні  підстави  вважати  що  позивач
об'єднав   вимоги,   з   яких  одні  підвідомчі  суду,  а  інші  -
господарському суду та застосовувати правила статті 26  Цивільного
процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
        .
 
Крім того,  висновки  господарських  судів щодо підстав припинення
провадження  у  справі  ґрунтуються  не  на  фактичних  обставинах
справи, а лише на припущенні імовірного впливу судового рішення на
права та інтереси інших осіб.
 
Таким чином,   всупереч   вимогам   статті    43    Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         місцевим і апеляційним
господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в  їх
сукупності,   і   судова   колегія  дійшла  висновку  про  неповне
встановлення  обставин  справи  та  обумовлену  цим   неможливість
надання  їм належної юридичної оцінки,  в зв'язку з чим оспорювані
рішення та постанова підлягають скасуванню,  а справа  направленню
на новий розгляд,  при якому суду слід урахувати викладене,  вжити
всіх  передбачених  законом  заходів  до  всебічного,  повного   й
об'єктивного   з'ясування   обставин   справи,   дійсних  прав  та
обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити  відповідне
рішення.
 
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-
111-11      Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційне подання   військового   прокурора   H-ського   гарнізону
задовольнити.
 
Ухвалу від 29.07-29.08.2003 року  господарського  суду  Автономної
Республіки Крим та постанову від 16.10.2003 року Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  у  справі   №   2-8/588.1-2003
скасувати.
 
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної
Республіки Крим.
 
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя             І. Васищак
Суддя             В. Палій