ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2004 Справа N 2-16/12692-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Сімферопольської міжрайонної
судовому засіданні касаційну державної податкової інспекції
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.11.2003
у справі № 2-16/12692-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "КРВ"
до Сімферопольської міжрайонної
державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
ТОВ "КРВ" звернулось до господарського суду з позовом про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ
від 20.02.2003 № 0000282301/0/185-23- 2/31091386-662, відповідно
до якого підприємству визначено суму податкового зобов'язання по
податку на додану вартість в сумі 22 342, 75 грн. за порушення
вимог пп. 7.1.4, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Рішенням Автономної Республіки Крим від 17 - 22.09.2003 позов
задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Сімферопольської МДПІ від 20.02.2003 № 0000282301/0/185-23-
2/31091386-662, стягнуто з Сімферопольської МДПІ на користь ТОВ
"КРВ" витрати по оплаті державного мита в сумі 85, 00 грн. та
витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в
сумі 118, 00 грн..
За результатами розгляду апеляційної скарги Сімферопольської МДПІ
Севастопольським апеляційним господарським судом прийнято
постанову від 19.11.2003, якою рішення місцевого господарського
суду залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами,
Сімферопольська МДПІ звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 - 22.09.2003
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.11.2003 скасувати, а в позові ТОВ "КРВ" - відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Сімферопольська МДПІ посилається
на неправильне застосування судами норм матеріального права, а
саме: ст. 217 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та
незастосування ст.ст. 218, 220 цього ж Кодексу з мотивів,
викладених у касаційній скарзі.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України,
В С Т А Н О В И Л А :
Здійснюючи апеляційне провадження, Севастопольський апеляційний
господарський суд розглянув апеляційну скаргу Сімферопольської
МДПІ за відсутності представників сторін. При цьому, в матеріалах
справи відсутні докази про належне повідомлення учасників про день
та час розгляду справи, а судова колегія апеляційного суду,
приймаючи за можливість слухати без явки сторін, не навела доказів
того, що сторони повідомлені про день та час слухання.
Зокрема, всупереч пп. 3.5.11 розділу 3 Інструкції з діловодства в
господарських судах України ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
, затвердженої наказом
Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, на
звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали
Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2003
відсутній відповідний штамп суду з відміткою про відправку
зазначеної ухвали, що має містить: вихідний реґстраційний номер,
загальну кількість відправлених примірників документа, дату
відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору,
який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше
п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку.
З огляду на викладене, Севастопольським апеляційним господарським
судом порушено принципи змагальності та процесуальної рівності
сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Разом з цим, виходячи із змісту пункту 2 ч. 2 ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є будь якому випадку підставою
для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності
будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і
місце засідання суду. За таких обставин, постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2003
підлягає скасуванню, а справа - передачі Севастопольському
апеляційному господарському суду для розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, п. 2
ч. 2 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної
податкової інспекції від 18.12.2003 № 993/9/10-0 задовольнити
частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.11.2003 скасувати, а справу № 2-16/12692-2003 передати на
новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського
суду.