ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2004 Справа N 13/262-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представників
сторін:
Козуб О.І. дов. від 06.08.03
від позивача № 16/2003
не з’явився
не з’явився
від 1-го відповідача не з’явився
від 2-го відповідача
прокурора
розглянувши матеріали Державної податкової інспекції у
касаційної скарги Московському районі м. Харкова
на постанову від 29.09.03 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 13/262-03
господарського суду Харківської області
за позовом ПП “Агро – С”
до 1. Державної податкової інспекції
у Московському районі м. Харкова
2. ВДК У Московському районі
м. Харкова
за участю прокурора
Харківської області
про відшкодування ПДВ в сумі 87694, 70 грн.
В С Т А Н О В И В:
ПП “Агро-С” звернулось до господарського суду Харківської
області з позовом про стягнення з бюджету відшкодування по
податку на додану вартість на загальну суму 8794,70 грн. згідно
податкових декларацій за квітень, червень, серпень, листопад
2002 р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.08.03 у
справі № 37/129 позов задоволено.
З Державного бюджету України на користь позивача стягнута
бюджетна заборгованість в сумі 8794,70 грн.. Витрати на державне
мито в сумі 876,95 грн. та судові витрати в сумі 118 грн.
покладено на відповідача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
29.09.2003 рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ДПІ у Московському районі
м. Харкова, посилаючись, зокрема, на порушення апеляційним судом
ст. ст. 4-2, 4-3, ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(докладніше див. скаргу), зазначає, що він надав
висновок до Відділення державного казначейства 28.08.03, просить
скасувати ухвалені у справі рішення та постанову, в позові
відмовити.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем
бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень, червень, серпень,
листопад 2002 р. правомірно визначено в сумі 87694,70 грн. та
підтверджується матеріалами справи.
Що стосується посилання відповідача на подання ним до ВДК У
Московському районі м. Харкова висновку про суму відшкодування
податку на додану вартість від 27.08.03 № 115, то, як
встановлено апеляційною інстанцією (підтверджується матеріалами
справи) скаржником не надано доказів того, що відповідно до
зазначеного висновку було проведено відшкодування ПДВ позивачу в
сумі 11456 грн.
Отже, суд правомірно дійшов висновку, що здійснення заходів по
проведенню відшкодування за даний період суду не надано. Наданий
позивачем розрахунок суми відшкодування ПДВ скаржником не
спростовано.
Відповідно до п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, які підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у
зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Платник податку у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості має право звернутись до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплаченого податку (ч. 5 п. 77.3 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
За цим Законом право платника податку на отримання бюджетного
відшкодування не ставиться у залежність від тієї обставини, чи
був податковим органом поданий територіальному органу Державного
казначейства України відповідний висновок, про який йдеться у
п.п. 4.1 п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість
( z0263-97 ) (z0263-97)
, затверджений наказом ДПА України та Головного
управління Державного казначейства України від 02.07.97
№ 209/72.
Підставою для отримання відшкодування є тільки дані податкові
декларації за звітний період (ч. 2 п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
).
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
29..09.03 у справі № 13/262-03 залишити без зміни, а касаційну
скаргу – без задоволення.