ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.01.2004                               Справа N  2-7/5414-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів:
 
розглянув          Державної податкової інспекції в м.  Ялті
касаційну скаргу   Автономної Республіки Крим
 
на постанову       від 03.09.2003р.
                   Севастопольського апеляційного
                   господарського суду
 
у справі           №  2-7/5414 -2003 господарського суду
                   Автономної Республіки Крим
 
за позовом         Військового прокурора Ялтинського гарнізону
                   в інтересах держави в особі Міністерства
                   оборони України в особі військової частини
                   А-1245
 
до                 Державної податкової інспекції в м.  Ялті
                   відділення Державного казначейства в м.
                   Ялті
 
про   стягнення 12863,73 грн.
 
        в судовому засіданні взяли участь представники :
 
від позивача
від відповідача
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
В лютому 2003 року військовий  прокурор  Ялтинського  гарнізону  в
інтересах  держави  в  особі  Міністерства оборони України в особі
військової частини А-1245 пред'явив  в  суді  позов  до  Державної
податкової інспекції в м. Ялті, відділення Державного казначейства
в м. Ялті про стягнення 12863,73 грн.
 
В обґрунтування позовних вимог зазначав,  що за вимогою податкової
інспекції  військова  частина А-1245 за період з 4 кварталу 2000р.
по  2002р.,  включно,  платіжними  дорученнями   перерахувала   до
місцевого  бюджету  податок  з  власників  транспортних засобів та
інших самохідних машин  та  механізмів  в  розмірі  12863,73  грн.
Проте, з  моменту  набрання чинності Закону України від 05.10.2000
№ 2019-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні  Сили
України" ( 2019-14 ) (2019-14)
        ,  тобто з 07.11.2000р. позивач звільнявся від
сплати всіх видів  податків,  враховуючи  і  податок  з  власників
транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і механізмів,
оскільки майно,  закріплене за військовими частинами,  є державною
власністю, належить їм на праві оперативного управління.
 
Рішенням господарського   суду   Автономної  Республіки  Крим  від
26.05.2003 в  частині  стягнення  з  ДПІ  в  м.  Ялті  на  користь
Військової частини А-1245 коштів в розмірі 12863,73 грн.  в позові
відмовлено.
 
В іншій частині провадження у справі припинено на  підставі  п.  1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Відмовляючи в   позові   в   частині   стягнення   12863,73  грн.,
господарський суд  виходив  з  того,  що  податкове  зобов'язання,
відповідно  до  Закону  України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          було  самостійно  визначено  та  сплачено
військовою частиною,  а отже воно вважається узгодженим і не  може
бути оскарженим в адміністративному чи судовому порядку.
 
В частині  стягнення  коштів  з  ДПІ  зазначив,  що  ці  вимоги  є
безпідставними оскільки остання не є одержувачем коштів по податку
з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів.
 
Припиняючи провадження  у  справі  в  частині  вимог  позивача про
визнання  за  військовою  частиною  пільг   по   сплаті   податку,
господарський суд виходив з того,  що спір зазначеної категорії не
підлягає розгляду в господарський судах України відповідно до  ст.
12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від
03.09.03 рішення скасовано.
 
Позов військового  прокурора  Ялтинського  гарнізону  в  інтересах
держави в особі Міністерства оборони військової частини А-1245 про
стягнення 12863,73 грн. задоволено.
 
Зобов'язано відділення Державного казначейства в м. Ялті повернути
з місцевого бюджету м.  Ялти помилково сплачений в місцевий бюджет
м.  Ялти  податок  з  власників  транспортних  засобів  та   інших
самохідних машин і механізмів.
 
Скасовуючи рішення  господарського  суду  і  задовольняючи  позов,
апеляційний  господарський  суд  виходив  з  того,  що  позов  про
визнання  за  військовою частиною пільг по сплаті податку прокурор
не заявляв, а тому суд вийшов за межі позовних вимог.
 
Військова частина А-1245 не є суб'єктом сплати податку з власників
транспортних  засобів,  оскільки майно,  закріплене за військовими
частинами,  є державною власністю,  належить військовій частині на
праві оперативного управління.
 
В касаційній   скарзі  Державна  податкова  інспекція  у  м.  Ялті
Автономної  Республіки   Крим   просить   постанову   апеляційного
господарського   суду  скасувати  та  залишити  без  змін  рішення
господарського  суду,   посилаючись   на   порушення   апеляційним
господарським  судом  ст.  5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  ст. 1 Закону України "Про податок
з власників транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і
механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
        .
 
Заслухавши пояснення  представників  сторін,  перевіривши  повноту
встановлених судом обставин справи та їх  юридичну  оцінку,  Вищий
господарський  суд  України  вважає,  що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
 
Відповідно до преамбули Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12   ) (1251-12)
          цей  Закон  визначає  принципи  побудови  системи
оподаткування в Україні,  податки і збори (обов'язкові платежі) до
бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки
і відповідальність платників.
 
Частинами 1,  3 статті 1 цього Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
         передбачено,  що
встановлення   і   скасування   податків  і  зборів  (обов'язкових
платежів) до бюджетів та державних цільових фондів,  а також пільг
їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою
Автономної  Республіки  Крим  і  сільськими,  селищними,  міськими
радами  відповідно  до  цього  Закону,  інших  законів України про
оподаткування.  Ставки,  механізм  справляння  податків  і  зборів
(обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита і пільги
щодо  оподаткування  не  можуть  встановлюватися  іншими  законами
України, крім законів про оподаткування.
 
Згідно зі  статтею  4  Закону  України  "Про  податок  з власників
транспортних    засобів та інших самохідних  машин  і  механізмів"
( 1963-12  ) (1963-12)
          від  11.12.1991  №  1963-ХІІ,  військові  частини до
01.01.2000  року  користувалися  пільгою  і  не  сплачували  цього
податку.
 
Проте, з  01.01.2000 цю пільгу було скасовано Законом України "Про
внесення  змін  до  деяких  законів  України   щодо   фінансування
дорожнього господарства" ( 986-14 ) (986-14)
        від 16.07.1999 № 986-ХІV.
 
Виходячи з  наведеного,  господарський  суд  правомірно  дійшов до
висновку,  що позивач є платником податку з власників транспортних
засобів  і  обґрунтовано  застосував  Закон України "Про податок з
власників  транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин   і
механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
        .
 
Як вбачається  з  матеріалів  справи,  військовою  частиною А-1245
самостійно  розраховано  та  сплачено  суми  податку  з  власників
транспортних засобів.
 
Відповідно до  п.  п.  5.1  ст.  5  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податку  перед   бюджетами   та
державними  цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         податкове зобов'язання,
самостійно визначене платником податків у  податковій  декларації,
вважається  узгодженим  з дня подання такої декларації.  Зазначене
податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в
адміністративному чи судовому порядку.
 
Таким чином, у позивача не було підстав для оскарження податкового
зобов'язання,  оскільки  зобов'язання  по  податку   з   власників
транспортних засобів було самостійно визначене та узгоджене.
 
Разом з тим рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
підлягає зміні бо військовим прокурором  Ялтинського  гарнізону  в
інтересах  держави  в  особі  Міністерства оборони України в особі
військової частини позов про  визнання  за  нею  пільг  по  сплаті
податку  не пред'являвся,  а лише обґрунтовувались позовні вимоги,
тому в частині припинення провадження у справі на  підставі  п.  1
ст.  80  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          рішення  господарського суду
підлягає зміні.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9 - 111-11  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну скаргу  Державної  податкової  інспекції   в   м.   Ялті
Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
 
Постанову Севастопольського  апеляційного  господарського суду від
03.09.2003 у справі № 2-7/5414-2003 скасувати.
 
Рішення господарського  суду  Автономної   Республіки   Крим   від
26.05.2003  в  цій  же  справі  змінити  і  викласти  в  наступній
редакції:  "В позові військовому прокурору Ялтинського гарнізону в
особі  Міністерства  оборони  України  в  особі військової частини
А-1245 до Державної податкової інспекції в м.  Ялті та  відділення
Державного  казначейства  в  м.  Ялті  про стягнення 12863,73 грн.
відмовити.