ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22.01.2004 Справа N 36/6
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів, за участю
повноважних представників: позивача, відповідача,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "ДМК" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня
2003 року у справі за позовом ТзОВ "В" до ВАТ "ДМК" про стягнення
73310, 19 гривень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ
"ДМК" про стягнення 73310, 19 грн. основного боргу, суми пені в
розмірі 3% від загальної суми боргу в розмірі 2199, 31 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19
червня 2003 року позов задоволено частково. З відповідача на
користь позивача стягнено 73310, 19 гривень основного боргу,
судові витрати. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в
сумі 2199, 31 грн. залишені без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19 вересня 2003 року рішення суду залишено без змін
Не погоджуючись з постановою суду, ВАТ "ДМК" просить її скасувати,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і
процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Як встановлено судом, на виконання умов договору № 1 від 1 червня
2000 року, позивач зобов'язався надавати послуги по спектру
питань, пов'язаних з безпекою, охороною матеріальних цінностей,
продукції і персоналу відповідача, захист комерційних, ділових і
інших інтересів від протиправних зазіхань, особиста участь в
удосконалюванні діяльності охорони, взаємодія з правоохоронними
органами. За умовами укладеної 28 вересня 2003 року сторонами
додаткової угоди до вказаного договору вартість послуг за
договором на місяць склала 36095, 10 грн.
Судом першої інстанції правильно встановлено, а апеляційним
підтверджено, що, з урахуванням проведення відповідачем
розрахунків, сума боргу становить 73310, 19 грн.
Враховуючи, що п. 4.2 договору № 1 передбачений обов'язок
відповідача проводити розрахунки за надані послуги до 10 числа
місяця наступного за звітним після підписання акту виконаних робіт
і відповідач не заперечує факт наявності заборгованості перед
позивачем за надані послуги в листопаді-грудні 2001 року і січні
2002 року, судом законно стягнено борг в сумі 73310, 19 грн.
Крім того, судом апеляційної інстанції обгрунтовано визнані
безпідставними і залишені без розгляду позовні вимоги ТзОВ "В" в
частині стягнення 3% річних в сумі 2199, 31 грн., оскільки
позивачем не були надані докази надсилання відповідачеві копії
заяви про зміну позовних вимог.
Таким чином, у рішенні суд вірно застосував норми матеріального
права і обгрунтовано стягнув з відповідача 73310, 19 грн.
основного боргу, відмовивши в решті позовних вимог.
За таких обставин постанова, якою рішення залишене без змін,
відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її
зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19 вересня 2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
"ДМК"- без задоволення.