ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22.01.2004 Справа N 36/21
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів, за участю
повноважних представників: позивача, відповідачів;
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "ЄК" на рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 1 липня 2003 року та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня
2003 року у справі за позовом ВАТ "ЗФ" до Державного підприємства
"ПЗ", корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "І", ЗАТ
"ЄК"
про стягнення 408, 22 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року позивач звернувся до суду з позовом до
відповідачів про стягнення з належного відповідача 408, 22 грн.
вартості вагової недостачі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 1 липня
2003 року позов задоволений. З відповідача, відправника вантажу,
ЗАТ "ЄК" на користь позивача стягнено 408, 22 грн. вартості
недостачі коксу доменного.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
13 жовтня 2003 року рішення суду залишено без змін
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЗАТ "ЄК" просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Як встановлено судом, за договором № У-1926/2001/3346 від
29.12.2001 року, укладеним між ВАТ "ЗФ" та корпорацією
"Науково-виробнича інвестиційна група "І" на адресу позивача від
ЗАТ "ЄК" 11 грудня 2002 року у вагоні № 64680473 надійшов кокс
доменний. При перевірці ваги в сухій вазі коксу встановлена вагова
недостача в кількості 840 кг, з урахуванням норм нестачі - 1%.
Рахунок за поставлену продукцію було сплачено продавцю в повному
обсязі.
Судом першої інстанції, з урахуванням наявних у справі доказів,
правильно встановлений, а апеляційним судом підтверджений факт
недостачі продукції.
Зважаючи на те, що на підставі ст. 209 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
наявність вини є однією з обов'язкових умов цивільноправової
відповідальності і враховуючи, що корпорація "І" фактично не мала
доступу до вантажу, а вантаж було отримано без ознак втрати або
крадіжки, що свідчить про відсутність вини державного підприємства
"ПЗ", судами також вірно доведено наявність вини саме ЗАТ "ЄК", як
відправника.
Обгрунтовано судом апеляційної інстанції визнані безпідставними
посилання ЗАТ "ЄК" в частині визнання комерційного акту таким, що
складений з незаконних підстав, оскільки відповідальність
вантажовідправника настає в даному випадку на підставі п. 37
Статуту залізниць України, а комерційний акт був складений на
вимогу позивача, що відповідає п. 12 "Правил видачі вантажів".
Таким чином, у рішенні суд вірно застосував норми матеріального
права і обгрунтовано стягнув з ЗАТ "ЄК", як відправника, 408, 22
грн. вартості вагової недостачі.
За таких обставин судові рішення відповідають вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 1 липня
2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13 жовтня 2003 року залишити без змін, а
касаційну скаргу ЗАТ "ЄК" - без задоволення.