ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2004                                       Справа N 10/267

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        Головного фінансового управління

скаргу                       Херсонської обласної державної

                             реєстрації

на рішення                   господарського суду Херсонської

                             області від 14.07.2003

у справі за позовом          ЗАТ “Х”

до                           Головного фінансового управління

                             Херсонської обласної державної

                             адміністрації,

                             Каланчацької районної державної

                             адміністрації,

                             Фінансового управління Каланчацької

                             районної державної адміністрації,

про   стягнення 46 013, 19 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у  травні  2003  року ЗАТ “Х” звернулось до суду з  позовом  про

стягнення  з  відповідачів  46 013, 19  грн.  заборгованості  за

поставлене вугілля згідно договору № 30 від 20.05.1999 р.

Рішенням  господарського суду Херсонської області від 14.07.2003

р.  постановлено  стягнути  з Головного  фінансового  управління

Херсонської обласної державної адміністрації на користь позивача

46 013, 19 грн.

У  касаційній  скарзі  Головне фінансове управління  Херсонської

обласної  державної  адміністрації  посилається  на  неправильне

застосування   судом   нори  матеріального   права   і   просить

постановлене судом рішення скасувати.

Заслухавши  суддю-доповідача,  перевіривши  матеріали  справи  і

обговоривши  доводи скарги судова колегія не вбачає підстав  для

її задоволення, виходячи з наступного.

З  матеріалів  справи  вбачається, що 20.05.1999  між  сторонами

укладено  договір  №  30,  відповідно  до  умов  якого,  позивач

зобов’язувався  реалізувати  до  01.12.1999  р.   населенню   та

установам  Каланчацького району за рахунок субсидій  вугілля  по

рознарядкам  Каланчацької  районної державної  адміністрації,  а

Головне  фінансове  управління  Херсонської  обласної  державної

адміністрації  зобов’язувалося  здійснювати  розрахунки  за   на

протязі 30 днів з часу подання довідки – розрахунку.

Відповідно  до акту звіряння розрахунків № 11 від 01.01.2000  р.

на протязі 1999 року ЗАТ “Х” було реалізовано вугілля на суму 52

741,  46  грн.,  сплачено 6 728, 27 грн., залишок заборгованості

складає 46 013. 19 грн., яка до цього часу не погашена.

На  час  розгляду  спору  відповідач  розмір  заборгованості  не

оспорював,  а  тому  визнавши поважною причину  пропуску  строку

позовної   давності  суд  обґрунтовано  визнав  право   позивача

порушеним і постановив рішення про задоволення позову. При цьому

суд  правильно визнав безпідставними твердження відповідача  про

відсутність   у   нього   зобов’язань  перед   позивачем   із-за

відсутності бюджетного відшкодування на зазначені цілі, оскільки

у   даному   випадку  спір  стосується  несвоєчасного  виконання

боргових зобов’язань.

За  таких  обставин  та враховуючи, що доводи касаційної  скарги

висновки місцевого господарського суду не спростовують,  підстав

для  скасування постановленого судом рішення судова  колегія  не

вбачає,  а  тому  керуючись  ст.ст. 111-9,  111-11  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити   без   задоволення,   а   рішення

господарського суду Херсонської області від 14.07.2003 р. –  без

змін.