Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну ЗАТ “Страхова група “Т”

скаргу

на постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 13.10.2003

р.

у справі за позовом ТОВ “І”

до ЗАТ “Страхова група “Т”

про стягнення 66 669, 30 грн.

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2003 року ТОВ “І” звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ “Страхова група “Т” про стягнення 66 669, 30 грн. страхового відшкодування за страховим полісом від 19.02.2002 р. № АМ0004007.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.07.2003 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2003 р., позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи і просить судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту страхового полісу № АМ0004007 від 18.02.2002 р. вбачається, що у разі настання страхового випадку, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо – транспортної пригоди належного позивачу автомобіля ОРЕL – ASTRA, державний номерний знак 02 220 СВ відповідач взяв на себе зобов’язання здійснити страхову виплату у розмірі 74 077 грн. за виключенням франшизи, яка залежить від наявності чи відсутності вини водія.

19.01.2003 року сталася дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль страхувальника було пошкоджено і за висновками спеціаліста розмір відновлюваного ремонту складає 85 922, 35 грн.

Настання страхового випадку та розмір завданих страхувальнику збитків відповідач не оспорював і не ставить під сумнів у касаційній скарзі, а тому виходячи з умов договору страхування, погашення позивачем своїх зобов’язань по кредитному договору перед банком і відсутності передбачених ст. 26 Закону України “Про страхування” підстав для відмови у страхових виплатах, суд першої інстанції і апеляційний суд прийшли до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог, правомірно задовольнили позов і підстав для скасування постановлених по справі судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Щодо посилань відповідача на те, що дорожньо – транспортна пригода сталась з вини водія, який керував автомобілем у нетверезому стані, то ця обставина не знайшла свого підтвердження під час перевірки, проведеної органами дізнання і постановою від 03.03.2003 року у порушенні кримінальної справи відмовлено, а об’єктивних даних для висновків про зворотне немає, тому суд першої інстанції і апеляційний суд обґрунтовано визнали ці доводи відповідача безпідставними.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Виший господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ЗАТ “Страхова група “Т” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2003 р. – без змін.