ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
22.01.2004                                Справа  N 4/250н
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                             головуючого
                             суддів
 
за участю представників:
 
позивача                     не з'явились (повідомлені належним
                             чином)
відповідача                  не з'явились (повідомлені належним
                             чином)
 
розглянувши  у               Державної податкової інспекції у
відкритому                   місті Сєвєродонецьку
судовому засіданні
касаційну  скаргу
 
на постанову                 від 9 вересня 2003р.Донецького
                             апеляційного господарського  суду
 
у справі                     № 4/250н  господарського суду
                             Луганської області
 
за позовом                   Відкритого акціонерного товариства
                             "Трест "СХ "
 
до                           Державної податкової інспекції у
                             місті Сєвєродонецьку
 
про                          про  визнання частково недійсним
                             рішення Державної податкової
                             інспекції у місті Сєвєродонецьку
                             № 0000081701/0 від 17.06.2002 року
 
Відкрите акціонерне товариство "Трест "СХ" звернулося з позовом до
господарського суду  Луганської  області  про  визнання  недійсним
рішення   Державної   податкової  інспекції у місті Сєвєродонецьку
№ 0000081701/0  від   17.06.2002   року   в   частині   визначення
податкового зобов'язання з прибуткового податку на суму 900грн. та
штрафних санкцій в сумі 1800грн.
 
Рішенням  господарського суду  Луганської області від  11  вересня
2002 р.   вимоги   позивача   були  задоволені  повністю,  визнано
недійсним  рішення  Державної   податкової   інспекції   у   місті
Сєвєродонецьку  №  0000081701/0  від  17.06.2002  року  в  частині
донарахування прибуткового податку на суму 900грн.  та  фінансових
санкцій в сумі 1800грн.
 
Рішення місцевого   господарського   суду   вмотивоване   тим,  що
відповідачем невірно визначено об'єкт  оподаткування  доходів  Ш-а
Ю.В.  у  відповідності  до  статті 11 розділу III Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92  ) (13-92)
        ,
оскільки об'єкт оподаткування доходів від зайняття підприємницькою
діяльністю визначений  статтею  13  розділу  IV  Декрету  Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        .
 
Місцевий господарський  суд виходив з тієї обставини,  що Державна
податкова  інспекція   у   м.   Сєвєродонецьку   перевищила   свої
повноваження  шляхом недодержання вимог Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
          та  пункту
12  Інструкції  "Про  прибутковий  податок  з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        ,
вимагаючи  у  позивача  додаткові  документи.  Господарський   суд
Луганської  області  дійшов висновку,  що відповідач не довів,  на
підставі якої норми чинного законодавства ґрунтується вимога  щодо
обов'язкової  наявності  та  зберігання у позивача документів,  що
стосуються його контрагентів і сплати цими контрагентами податків.
 
Не   погодившись   з  зазначеним  рішенням    Державна   податкова
інспекція у місті Сєвєродонецьку звернулася з апеляційною  скаргою
до Донецького апеляційного господарського  суду,  в  якій  просила
рішення  місцевого  господарського  суду скасувати,  в задоволенні
позовних вимог відмовити.
 
За скаргою    податкової    інспекції    Донецький     апеляційний
господарський  суд переглянув рішення та постановою від 09.09.2003
року залишив рішення господарського суду  Луганської  області  від
11.09.2002р. без змін з тих самих підстав.
 
Не   погодившись  з  постановою  апеляційної  інстанції  податкова
інспекція звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України,   в   якій   просить   рішення  господарського  суду
Луганської  області  від  11.09.2002р.  та  постанову   Донецького
апеляційного  господарського суду від 09.09.2003р.  скасувати,  та
прийняти нове  рішення  ,яким  відмовити  в  задоволенні  позовних
вимог. При цьому скаржник посилається на те, що судом безпідставно
обмежено коло  цивільно-правових  угод,  передбачених  статтею  11
Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про  прибутковий податок з
громадян" ( 13-92  ) (13-92)
        ;  зауваживши,  що  такі  угоди  повинні  бути
пов'язані з виконанням робіт або наданням послуг;  що позивач,  не
отримавши  від  Ш-а  Ю.В.  доказу  сплати  авансових   внесків   з
прибуткового податку, повинен був здійснити утримання прибуткового
податку та перерахувати його за місцем виплати  доходів  згідно  з
вимогами  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про  прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        .
 
Повідомлені належним чином про час  і  місце  розгляду  касаційної
скарги позивач і відповідач не скористалися своїм правом на участь
їх представників в засіданні суду касаційної інстанції.
 
Заслухавши доповідь судді,  перевіривши повноту встановлених судом
обставин  справи  та  їх юридичну оцінку,  Вищий господарський суд
України вважає,  що касаційна скарга  задоволенню  не  підлягає  з
наступних підстав.
 
Під час  розгляду  справи,  господарським судом Луганської області
з'ясовано  та  підтверджено  під   час   здійснення   апеляційного
провадження Донецьким апеляційним господарським судом наступне.
 
Державною податковою  інспекцією  у місті Сєвєродонецьку проведено
перевірку дотримання  вимог  податкового  законодавства  Відкритим
акціонерним товариством "Трест "СХ" за період з 01.04.1999 року по
01.04.2002 року,  за результатами якої складено акт  №  121/23-107
від  10.06.2002 року.  В акті перевірки зазначено,  що в порушення
статей 2, 12, пункту 2а статті 19 Декрету України "Про прибутковий
податок   з   громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
          товариством  не  утримувався
прибутковий податок  при  перерахуванні  коштів  на  розрахунковий
рахунок приватного підприємця без підтверджуючих документів.
 
За  результатами  висновків  акта  перевірки   Державна  податкова
інспекція   направила   позивачу   податкове  повідомлення-рішення
№ 0000081701/0 від 17.06.2002 року,  яким останньому відповідно до
статей 12,  19,  20, 21 Декрету України "Про прибутковий податок з
громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
          визначено  суму податкового зобов'язання з
прибуткового податку  в  сумі  3000грн,  в  тому  числі  1000грн.-
основний платіж, 2000грн. - штрафні санкції. Позивачем оспорюється
зазначене рішення в частині визначення податкового зобов'язання  з
прибуткового  податку  на суму 900грн.  та штрафних санкцій в сумі
1800грн.
 
Статтею 11 розділу Ш Декрету України "Про  прибутковий  податок  з
громадян"  ( 13-92 ) (13-92)
         визначені особливості оподаткування доходів,
одержуваних  громадянами  не  за   місцем   основної   роботи.   У
відповідності до зазначеної статті оподаткуванню підлягають доходи
громадян,  одержувані ними від підприємств, установ, організацій i
фізичних  осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем
основної роботи,  в  тому  числі  за  сумісництвом,  за  виконання
разових  та інших робіт,  здійснюваних на основі договорів підряду
та  інших  договорів  цивільно-правового  характеру,   та   доходи
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які разом з
доходами за місцем основної роботи  (служби,  навчання)  одержують
доходи  від  здійснення підприємницької діяльності.  Податок з цих
доходів утримується підприємством, що виплачує вказані доходи.
 
Проте, як  правомірно  зазначено  в  рішенні  господарського  суду
Луганської   області,   та   підтримано   в  постанові  Донецького
апеляційного господарського суду, об'єкт оподаткування доходів від
зайняття підприємницькою діяльністю, визначений статтею 13 розділу
IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий  податок  з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        ,  відрізняється від об'єкту зазначеного в ст.
11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий  податок  з
громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
        ,  оскільки  оподатковуваним  доходом згідно
статті 13 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про  прибутковий
податок  з  громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
         є сукупний чистий доход,  тобто
різниця між валовим доходом (виручкою  в  грошовій  і  натуральній
формі)  і  документально-підтвердженими  витратами,  безпосередньо
пов'язаними  з   одержанням   доходу   (при   цьому   до   об'єкту
оподаткування  згідно статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з  громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
          включаються  і
доходи,   передбачені  статті  11  розділу  III  Декрету  Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        ).
Перерахування  утриманих  сум  податку  до бюджету фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють самостійно,  згідно
з  вимогами  статті  14  Декрету  Кабінету  Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        .
 
В ході розгляду  справи  господарським  судом  Луганської  області
встановлено,  що  на  час  укладення  Договору  №  1  на  поставку
продукції від 1.10.2001р.  Ш- Ю.В.  був зареєстрований як  суб'єкт
підприємництва   і   08.08.2001р.   сплатив   авансовий  внесок  з
прибуткового податку за Ш квартал 2001р. Строк внесення авансового
платежу за ІV квартал 2001р. на час укладання угоди з позивачем не
настав.
 
Переглядаючи у  касаційному  порядку  судову  постанову  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє   застосування   судом   апеляційної   інстанції    норм
матеріального  і  процесуального  права.  При  цьому  не має права
встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини,  що  не   були
встановлені  господарським  судом  чи  відхилені  ним,  вирішувати
питання достовірності,  переваги доказів,  збирати  або  додатково
перевіряти докази.
 
Виходячи з викладеного, на підставі встановлених судами попередніх
інстанцій  фактів, Вищий господарський суд України погоджується  з
висновком господарського    суду   Луганської   області   ,   щодо
невідповідності рішення Державної  податкової  інспекції  у  місті
Сєвєродонецьку  №  0000081701/0  від  17.06.2002  року  в  частині
визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку вимогам
Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про  прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        .
 
Господарський суд  Луганської  області  та  Донецький  апеляційний
господарський  суд  повно  та всебічно дослідили та встановили всі
обставини справи,  які мають значення для вирішення цього спору  і
вірно застосували приписи матеріального законодавства ,яке регулює
правовідносини, що склалися, касаційна інстанція не вбачає підстав
для задоволення касаційної скарги відповідача.
 
З огляду    на   зазначене   постанова   Донецького   апеляційного
господарського суду  залишається  без  змін  ,а  касаційна  скарга
податкової інспекції без задоволення.
 
На підставі   викладеного  та  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом   1   статті   1119,   статтею    111-11    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд
України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2002р  та
постанову   Донецького   апеляційного   господарського   суду  від
09.09.2003р. у справі № 4/250н залишити без змін, касаційну скаргу
Державної  податкової  інспекції  у  місті  Сєвєродонецьку  -  без
задоволення.