ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
22.01.2004                               Справа  N 2-7/9628-03
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
за участю представників сторін:
 
від позивача          не з'явились (повідомлені належним чином)
від відповідача       не з'явились (повідомлені належним чином)
 
розглянув касаційну   Державної податкової інспекції у місті
скаргу                Сімферополі
 
на постанову          20.08.2003
Севастопольського     апеляційного господарського суду
 
у справі              №2-7/9628-2003
 
господарського суду   Автономної Республіки Крим
 
за позовом            Закритого акціонерного товариства
                      комерційного банку "П" в особі філії "КРУ
                      "П"
 
до                    Державної податкової інспекції у місті
                      Сімферополі
 
про                   визнання  недійсним податкового
                      повідомлення-рішення
 
Закрите акціонерне  товариство  комерційний банк "П" в особі філії
"КРУ "П" звернулось до господарського суду  Автономної  Республіки
Крим   з   позовом  про  визнання  недійсним  повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 0000021701від
03.01.2003р.
 
Разом з  тим  позивач  в  забезпечення  позову  просив  заборонити
податковій   інспекції   вчиняти   будь-які   дії   по   виконанню
повідомлення-рішення   Державної   податкової  інспекції  у  місті
Сімферополі № 0000021701 від 03.01.2003р.
 
Ухвалою господарського  суду  Автономної   Республіки   Крим   від
18.06.2003р.  заяву  позивача  про забезпечення позову задоволено,
заборонено податковій інспекції вчиняти будь-які дії по  виконанню
повідомлення  -  рішення  Державної  податкової  інспекції у місті
Сімферополі № 0000021701 від 03.01.2003р.
 
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від
20.08.2003р.  ухвалу господарського суду від 18.06.2003р. залишено
без змін.
 
Задовольняючи клопотання    позивача    та    залишаючи     ухвалу
господарського   суду  без  змін,  апеляційний  господарський  суд
виходив з того,  що забезпечення позову підлягає  застосуванню  як
гарантія задоволення законних вимог позивача,  з посиланням на те,
що оскаржувана ухвала прийнята з метою недопущення  безпідставного
обмеження права власності позивача на приналежне йому майно шляхом
застосування до зазначеного майна податкової застави.
 
В касаційній  скарзі  Державна   податкова   інспекція   у   місті
Сімферополі     просить     скасувати    постанову    апеляційного
господарського суду та ухвалу господарського суду про забезпечення
позову,  посилаючись  на порушення апеляційним господарським судом
норм  процесуального  права,  а  саме  статті  66   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Заслухавши доповідь судді,  перевіривши повноту встановлених судом
обставин справи та їх юридичну  оцінку,  Вищий  господарський  суд
України   дійшов   висновку  про  необхідність  скасування  ухвали
господарського суду Автономної Республіки  Крим  від  18.06.2003р.
про забезпечення позову і постанови Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.08.2003р.  з цієї справи  з  огляду  на
таке.
 
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
          забезпечення  позову  допускається,  якщо  невжиття
заходів   до   такого   забезпечення  може  утруднити  чи  зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
 
Інших підстав  для  застосування   названих   заходів   закон   не
передбачає.
 
Умовою застосування  заходів  до  забезпечення  позову є достатньо
обґрунтоване припущення,  що майно (у  тому  числі  грошові  суми,
цінні папери тощо),  яке є у відповідача на момент подання позову,
може зникнути,  зменшитись за кількістю або погіршитись за  якістю
на момент виконання рішення господарського суду.
 
Як вбачається  з наявних матеріалів справи ані господарським судом
Автономної  Республіки  Крим,  ані  Севастопольським   апеляційним
господарським  судом не досліджувалось і,  відповідно,  залишилось
недоведеним  питання  наявності  реальної  загрози  утруднення  чи
неможливості   виконання   рішення   господарського  суду  у  разі
задоволення заявленого позову.
 
У даній   справі   позов    подано    про    визнання    недійсним
повідомлення-рішення Державної   податкової   інспекції   у  місті
Сімферополі.  Згідно з пунктом 5.2.4 статті 5 Закону України  "Про
порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         №  2181  (із  змінами
згідно  із  Законом України від 20.02.2003р.  № 550-ІV ( 550-15 ) (550-15)
        )
при зверненні платника податків до суду з  позовом  щодо  визнання
недійсним  рішення  контролюючого  органу  податкове  зобов'язання
вважається неузгодженим  до  розгляду  судом  справи  по  суті  та
прийняття   відповідного  рішення.  Таким  чином  зазначена  норма
унеможливлює виконання оспорюваного повідомлення-рішення Державної
податкової  інспекції у місті Сімферополі до розгляду судом справи
по суті та прийняття відповідного рішення
 
Таким чином, судовими інстанціями у справі неправильно застосовано
статтю    66   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Керуючись статтями   1119-111-11   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Ухвалу господарського   суду   Автономної   Республіки   Крим  від
18.06.2003р.та    постанову     Севастопольського     апеляційного
господарського  суду  від  20.08.2003р.  у  справі № 2-7/9628-2003
скасувати, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Сімферополі задовольнити.