Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ТОВ "ПТД"
Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НУ"
розглянувши
касаційну скаргу Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НУ"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 01.10.2003р.
у справі № 18
господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "ПТД"
до Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НУ"
про стягнення 323 942, 92 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.07.2003р. позов
задоволено, стягнуто з Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НУ" на користь
ТОВ "ПТД" 297 687, 00 грн. заборгованості та 26 255 грн.,
нарахованих відповідно до ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, 3 відсотків
річних з простроченої суми.
Київський апеляційний господарський суд переглянув вказане рішення
і постановою від 01.10.2003р. залишив його без змін.
Дочірня компанія "ГУ" НАК "НУ" вважає прийняті у справі судові
рішення такими, що суперечать нормам матеріального права, тому
просить їх скасувати і в позові відмовити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТД" заявлено позов до
Дочірньої компанії "ГУ" НАК "НУ" про стягнення 297 687 грн. боргу
та 3 % річних від простроченої суми, що складає за розрахунками
позивача 26 255, 02 грн..
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що 17.06.2002р.
за договором уступки права вимоги № 78/4 Спільне
Українсько-російське підприємство "ІНТ" передало ТОВ "ПТД" право
вимоги від ДК "ТД "ГУ" виконання зобов'язання по сплаті 297 687
грн. основного боргу та штрафних санкцій за договором на
постачання природного газу № 10/16-771/1212-К/00 від 14.06.2003р..
Про уступку права вимоги та необхідність погашення боргу він
повідомив відповідача листом 14 червня 2003р. за № 52/4, однак
відповідач проігнорував його вимогу.
У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що до отримання
від позивача у цій справі листа про уступку права вимоги від
14.06.2003р., він, відповідно до ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
здійснив взаємозалік зустрічних однорідних вимог, про що направив
СП "ІНТ" заяву від 23.05.2003р. № 31/15-354 а.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий та апеляційний
господарські суди послалися на те, що угода про уступку права
вимоги від 17.06.2002р. № 78/4, яка укладена між Спільним
Українсько-Російським підприємством "ІНТ" та ТОВ "ПТД" не
суперечить закону, тому вимоги позивача є обґрунтованими.
Що стосується заперечень відповідача, то місцевий та апеляційний
господарські суди зазначили, що ці заперечення спростовуються
нижченаведеним. Так зокрема в своїх рішеннях суди посилаються на
ухвалу господарського суду АРК від 16.12.2002р. № 2-1/959-202,
якою порушено справу про банкрутство спільного
українсько-російського підприємства "ІНТ" за його ж заявою і
покладено арешт на задоволення умов кредиторів по зобов'язанням,
строки виконання яких настали до подання заяви про порушення
провадження у справі про банкротство.
Крім того, місцевий та апеляційний господарські суди посилаються
на те, що ухвалою господарського суду АРК від 14.01.2003р. СП
визнано банкрутом, а ухвалою цього ж суду від 08.04.03р. та від
03.06.03р. затвердженні реєстри вимог кредиторів, з яких
вбачається, що відповідач у визначений законом не заявив до СП
відповідних вимог.
Згідно договору про уступку права вимоги від 17.06.02р. № 78/4 на
який посилається місцевий та апеляційний господарські суди,
спільно українсько-російське підприємство "ІНТ" уступило ТОВ "ПТД"
право вимоги виконання по договору № 10/16-771/1212-к/00 від
14.06.00р. не дочірньою компанією "ГУ" НАК "НУ", а дочірньою
компанією "ТД "ГУ" НАК "НУ".
Будь-яких обґрунтувань щодо стягнення суми позову не з дочірньої
компанії "ТД "ГУ", а дочірньою компанією "ГУ" НАК "НУ" ні в
рішенні, ні в постанові апеляційного господарського суду немає.
Слід зазначити, що договір постачання природного газу від
14.06.2000р. № 10/16-771/1212-к/00, укладено спільним
Українсько-Російським підприємством "ІНТ" не з дочірньою компанією
"ГУ" НАК "НУ", а з дочірньою компанією "ТД "ГУ" НАК "НУ"(а.с. 11,
12).
У цій справі звертає на себе увагу та обставина, що у позовній та
в повідомленні від 14.06.2003р. № 52/4 про те, що сума боргу
відповідача перед позивачем виникла на підставі договору поставки
від 14.06.2003р. № 10/16-771/1212-к/00 та договору уступки права
вимоги по цьому договору від 17.06.2002р. (а.с. 7, 19 - на аркуші
19 міститься два документи : квитанція про відправку поштової
кореспонденції та повідомлення від 14.06.2003р. № 52/4).
У відзиві на позовну заяву, відповідач ніби і не бачить ці
недоречності, разом з тим стверджує, що по договору від
14.06.2003р. № 10/16-770 СП "ІНТ" має перед ним заборгованість на
ту ж саму суму, тому він в порядку ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
здійснив погашення зустрічного однорідного боргу.
Враховуючи вказані обставини та ту обставину, що вимога про сплату
боргу від позивача була надіслана відповідачу після визнання
Спільного Українсько-Російського підприємства "ІНТ" банкротом, не
виключно, що договір про уступку права вимоги від 17.06.2002р.
було ухвалено після визнання СП банкрутом.
З'ясування вказаних обставин має суттєве значення для вирішення
цього спору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДК "ГУ" НАК "НУ" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.10.2003р. та рішення господарського суду м. Києва від
18.07.2003р. у справі № 18 скасувати, а справу направити на новий
розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя
Судді