ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 35/247
Вищий господарський суд України у складі: головуючого судді,
суддів;
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "ХХХ", селище
П-ка Н-ської області (далі - ПП "ХХХ")
на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2003 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 р.
зі справи № Х7
за позовом ПП "ХХХ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "YYY", м.
Н-ськ (далі - ТОВ "Торговий дім "YYY")
про стягнення 1907,30 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ПП "ХХХ": присутній,
ТОВ "Торговий дім "YYY": не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 14.07.2003
позов задоволено частково. Провадження у справі в частині
стягнення 200,00 грн. припинено; з ТОВ "Торговий дім "YYY"
стягнуто на користь ПП "ХХХ" 7,30 грн. - три проценти річних та
суму судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що в частині стягнення 200,00 грн.
відсутній предмет спору; 7,30 грн. - три проценти річних -
стягнуто на підставі статті 214 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК); віднесення позивачем витрат на юридичне
та консультаційне обслуговування до збитків на підставі статті 203
ЦК визнано необґрунтованим.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП "ХХХ"
просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення
місцевого господарського суду в частині стягнення збитків у
вигляді витрат на юридичні послуги і залишити без змін рішення
місцевого господарського суду в частині припинення провадження у
справі щодо стягнення суми основного боргу, стягнення трьох
процентів річних; стягнути з ТОВ "Торговий дім "YYY" на користь ПП
"ХХХ" збитки у сумі 1700, 00 грн. та судові витрати з мотивів
неправильного застосування судовими інстанціями у розгляді справи
статті 203 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) належним чином
повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представник ТОВ "Торговий дім "YYY" у судове засідання не
з'явився.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши представника
позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на
таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ПП "ХХХ" та ТОВ "Торговий дім "YYY" укладено договір від
09.07.2001 №717 купівлі-продажу товарів;
- на виконання умов названого договору ПП "ХХХ" поставило, а ТОВ
"Торговий дім "YYY" прийняло за генеральною довіреністю від
09.07.2001 товар згідно з видатковою накладною від 11.07.2001
№01717 на суму 391,76 грн.;
- оплата товару за договором купівлі-продажу відповідно до пункту
2.3 останнього здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту
поставки;
- у зв'язку з частковою оплатою отриманого товару за видатковою
накладною від 11.07.2001 №01717 у ТОВ "Торговий дім "YYY" виникла
заборгованість перед ПП "ХХХ" у сумі 200 грн.;
- ТОВ "Торговий дім "YYY" платіжним дорученням від 11.06.2003 №233
погасило залишок основного боргу у сумі 200 грн.;
- ПП "ХХХ" заявило вимоги щодо стягнення 7,30 грн. - трьох
процентів річних у зв'язку з прострочкою виконання грошового
зобов'язання та 1700, 00 грн. витрат на консультаційні та юридичні
послуги;
Причиною спору, на думку позивача, стало порушення ТОВ "Торговий
дім "YYY" зобов'язань зі сплати вартості поставленого товару.
У зв'язку з погашенням ТОВ "Торговий дім "YYY" залишку суми
основного боргу у розмірі 200 грн. колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає обґрунтованим рішення суду
першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі
пункту 1-1 статі 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Задоволення судом
позовних вимог щодо стягнення 7,30 грн. - трьох процентів річних -
теж відповідає вимогам статті 214 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, якою
передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми,
якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Що ж до посилання ПП "ХХХ" на те, що судовими інстанціями у
вирішенні питання про відшкодування юридичних витрат у сумі
1700,00 грн. порушено вимоги статті 203 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
і
неправильно зроблено висновок щодо відсутності
причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї
сторони та зменшення майнових прав іншої, то з цього приводу слід
зазначити таке. Відповідно до статті 203 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі
невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він
зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Таким
чином, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ
кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого
зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з
неправомірною поведінкою боржника. Віднесення до складу збитків
витрат на правове обслуговування суперечить закону, зокрема,
положенням статті 203 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки такі витрати не
мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не
знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною сумою за позовом.
З огляду на викладене відсутні передбачені законом підстави для
скасування прийнятих зі справи рішень.
Керуючись пунктом статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги приватного підприємства "ХХХ"
відмовити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 зі справи № Х7 залишити без змін.