ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 18/99
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому засіданні “Агрофірма “Орільська”, м. Новомосковськ,
матеріали касаційної Дніпропетровської обл. (далі – ТОВ
скарги “Агрофірма “Орільська”)
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21.08.2003
у справі господарського суду Дніпропетровської
області № 18/99
за позовом селянського (фермерського) господарства
“Шандрівське”, с. Шандрівка,
Дніпропетровської обл. (далі – СГ
“Шандрівське”)
до ТОВ “Агрофірма “Орільська”
за участю: Дніпропетровського обласного управління
статистики, м. Дніпропетровськ (далі –
Дніпропетровського облуправління
статистики) – третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог, управління сільського
господарства Юр’ївського району
Дніпропетровської області – третя особа
про стягнення 1 212 332 грн.
У відкритому судовому засіданні брав участь представник від
відповідача – Огородник Т.Л.
В С Т А Н О В И В:
СГ “Шандрівське” звернулося до суду з позовною заявою, в якій
просить стягнути з ТОВ “Агрофірма “Орільська” 1 212 332 грн.
вартості урожаю озимої пшениці та озимого жита урожаю 2001 року
та просить на підставі статей 66, 67 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з метою забезпечення
позову накласти арешт на майно та грошові суми, що належать
відповідачеві. Позивач уточнив позовні вимоги і просить
зобов’язати відповідача повернути позивачу безпідставно отримане
майно: жито у кількості 395,7тн та озиму пшеницю у кількості 1
523,3тн.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від
19.06.2003 (суддя Петрова В.І.) в порядку забезпечення позову
наклав арешт на жито та пшеницю у кількості відповідно 395,7тн
та 1 523,3тн, оскільки невжиття заходів по забезпеченню позову
може утруднити або зробити неможливим виконання судового
рішення.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від
21.08.2003 (судді: Павловський п.п. – доповідач, Логвиненко
А.О., Белінська В.О.) апеляційну скаргу ТОВ “Агрофірма
“Орільська” залишив без задоволення, ухвалу без змін, з тих
самих підстав.
ТОВ “Агрофірма “Орільська” звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову апеляційного
господарського суду, вважає її незаконною, прийняту з порушенням
норм процесуального права, яка підлягає скасуванню.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
До господарського суду звернулося СГ “Шандрівське” з клопотанням
про забезпечення позову, оскільки не вжиття заходів по
забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим
виконання судового рішення.
Господарський суд в порядку забезпечення позову наклав арешт на
жито та пшеницю у кількості відповідно 395,7тн та 1 523,3тн.
Однак в ухвалі не зазначені мотиви винесення ухвали, а також не
конкретизовано якої якості та класності повинно бути зерно, на
яке накладається арешт.
У зв’язку з викладеним ухвала місцевого господарського суду та
постанова апеляційного господарського суду підлягають
скасуванню, а справа направленню для розгляду клопотання СГ
“Шандрівське” про накладання арешту на спірне майно.
Керуючись статтями 4-1, 22, 43, 66, 67, 111-5, 111-7-111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Агрофірма “Орільська” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
19.06.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21.08.2003 у справі господарського суду
Дніпропетровської області № 18/99 скасувати.
Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області
для розгляду клопотання СГ “Шандрівське”.