ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 13/727н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській
області на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 04.06.2003 у справі за позовом ТОВ “ЛС” до Державної
інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання
рішення та акту недійсними та за зустрічним позовом Державної
інспекції з контролю за цінами в Луганській області до ТОВ “ЛС”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2002 року ТОВ “ЛС” пред’явило в господарському суді
позов до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській
області про визнання недійсними акта головного інспектора по
контролю за цінами в Попаснянському районі № 001470 від
04.12.2002 та рішення № 14 від 10.12.2002р. про застосування
фінансових санкцій за порушення додержання державної дисципліни
цін.
У подальшому, відповідач заявив зустрічний позов про стягнення з
ТОВ “ЛС” штрафних санкцій у сумі 1841,20 грн. згідно рішення про
застосування фінансових санкцій за порушення додержання
державної дисципліни цін.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.02.2003
позов задоволено частково: у визнання рішення № 14 від
10.12.2002 про застосування штрафних санкцій недійсним
відмовлено, щодо визнання недійсним акта головного інспектора по
контролю за цінами № 001470 від 04.12.2002 – провадження у
справі припинено; зустрічний позов задоволено.
Позивач оскаржив рішення першої інстанції в апеляційному
порядку.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
04.06.2003 рішення суду скасовано частково, позов щодо визнання
недійсним рішення № 14 від 10.12.2002 про застосування
фінансових санкцій задоволено, в задоволенні зустрічного позову
відмовлено, в решті рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в
Луганській області просить постанову апеляційного суду
скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення
судом другої інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, відповідач на підставі акта
перевірки № 001470 від 4.12.2002, проведеної за період вересень
2001 по 11.11.2002 з питання дотримання ТОВ “ЛС” державної
дисципліни цін у сфері реалізації цукру, прийняв рішення № 14
від 10.12.2002 про стягнення з позивача штрафних санкцій,
посилаючись на те, що позивачем порушено встановлений законом
порядок реалізації цукру: за період з.11.2001 року по березень
2002 року реалізовував цукор, вироблений з цукрових буряків
врожаю 2001 року за цінами нижче мінімальної ціни, встановленої
постановами КМ України від 2.06.2000 № 868 та 1.03.2001 № 201.
Відповідно до ст.ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. ч. 1, 2 с. 6 Закону
України “Про державне регулювання виробництва і реалізації
цукру” ( 758-14 ) (758-14)
оптова торгівля цукром – діяльність з
придбання та продаж цукру для його наступної реалізації
Їч¤ЇаЁ:¬бвў ¬ роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам
підприємницької діяльності.
У межах квоти “А” за заявками підприємств, які займаються
оптовою торгівлею цукром, уповноваженим Кабінетом Міністрів
України органом вилаються спеціальні дозволи (ліцензії) на
реалізацію цукру на ринку України з урахуванням квартальних і
місячних обсягів.
Оптова торгівля цукром на внутрішньому ринку України
здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наявності
у них спеціального дозволу (ліцензії). Кількість ліцензій на
здійснення оптової торгівлі цукром не обмежується.
Мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для
виробництва цукру квоти “А” та квоти “В” і мінімальна ціна на
цукор квоти “А” визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України
за пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу України
з урахуванням базисної цукристості. Мінімальна ціна на цукрові
буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти “А” та
квоти “В” і мінімальна ціна на цукор квоти “А” встановлюються
щорічно до 1.01.поточного року із застосуванням щомісячних
індексів інфляції.
Отже, виходячи з системного аналізу вказаних норм закону, ним
врегульовано відносини щодо оптової і роздрібної торгівлі
цукром.
Як встановлено ж судом апеляційної інстанції і підтверджується
матеріалами справи, позивач, виготовлений з врожаю цукрових
буряків 2001 р. цукор, реалізовував як продукт власного
виробництва, а звідси підстав для застосування відповідачем до
останнього штрафних санкцій не було, а тому суд другої інстанції
підставно рішення господарського суду частково скасував,
задовольнивши основний позов щодо визнання рішення відповідача
недійсним і відмовивши у задоволенні зустрічного позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про
неправильне застосування судом другої інстанції норм
матеріального та процесуального права, яке привело чи могло
привести до неправильного вирішення спору.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в
Луганській області залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 4.06.2003 без
змін.