ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 11/99
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у малого підприємства -брокерська приватна
відкритому засіданні фірма “Клісс”, м. Миколаїв (далі – МП БПФ
матеріали “Клісс”)
касаційної скарги
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 15.07.2003
у справі господарського суду Миколаївської області
№ 11/99
за позовом закритого акціонерного товариства
“Миколаївінодяг”, м. Миколаїв
(далі – ЗАТ “Миколаївіндодяг”)
до МП БПФ “Клісс”
про стягнення 1 999 грн. 59 коп.
в засіданні взяв участь представник
позивача Неживов В.В.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2003 позивач подав до господарського суду позов про
стягнення з відповідача витрат пов’язаних з утриманням площ
загального призначення у сумі 1999,59 грн.
Позов обгрунтований тим, що на підставі договору № 71 від
14.06.94 надаються послуги з охорони приміщень та надаються
експлуатаційні послуги.
Розподіл витрат по утриманню площ загального призначення
здійснюється пропорційно відчуженої та переданої в користування
площі.
Господарський суд Миколаївської області рішенням від 04.06.2003
в позові відмовлено з посиланням на те, що окремого договору з
відповідачем на надання зазначених послуг позивачем не
укладалось, вартість наданих позивачем послуг власниками
приміщень та користувачами не була узгоджена. Договори на
охорону приміщень укладені з службою охорони не були погоджені.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 15.07.2003
рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2003
скасував. Позов задовольнив тому, що витрати позивача по
утриманню площ будинку підлягають розподілу пропорційно площам,
які займають співвласники будинку побуту, незалежно від
наявності договору.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови
апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм
матеріального та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що
будинок побуту “Ювілейний” по проспекту Миру, 2 “а” в
м. Миколаєві знаходиться у власності 13 співвласників.
ЗАТ “Миколаївіндодяг”по договору купівлі-продажу від 14.06.94
укладеному з фондом комунального майна м. Миколаєва купив 2480
м. кв. площ у вказаному будинку, утому числі 460, 11 м. кв. площ
загального користування будинку.
Частина приміщень у вказаному будинку належить відповідачу, який
користується площею загального користування.
Позов заявлено про відшкодування витрат, понесених позивачем на
утримання площ загального користування будинку за період з
01.06.2002 по 01.04.2003.
Витрати позивача складаються із комунальних платежів, витрат на
опалення приміщень, вивозу сміття тощо.
Апеляційна інстанція прийняла до уваги рішення господарського
суду Миколаївської області від 27.12.2002 по справі № 1/148за
позовом позивача про стягнення з відповідача витрат по утриманню
площ загального користування за період з 01.01.2000 по
01.05.2002 де на підставі ст. 113 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
було
встановлено, що розподіл витрат по утриманню площ будинку
загального користування повинен здійснюватись пропорційно
площам, які займають співвласники будинку побуту.
Частка відповідача складає 174,9 м. кв., або 3.39% від площі в
розмірі 5830 м. кв., які приватизовані. Судом застосовані
положення ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом враховано висновки судово-економічної експертизи за якою
склад експлуатаційних витрат та вартість витрат, понесених ЗАТ
“Миколаївіндодяг” на утримання площ загального користування БП
“Ювілейний” був встановлений з середньомісячного розрахунку.
Позивач фактично несе витрати по утриманню площ будинку
загального користування і за висновками апеляційної інстанції
вказані витрати підлягають розподілу пропорційно площам, які
займають співвласники будинку побуту.
Приймаючи до уваги викладене колегія суддів вважає, що підстав
для скасування постанови апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду
від15.07.2003 у справі № 11/99 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.