ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 9/96-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської районної державної адміністрації
Вінницької області
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 24.09.03
у справі господарського суду Вінницької області
за позовом Н-ської районної державної адміністрації
Вінницької області
до Ч-ської сільської ради Н-ського району
Вінницької області
3-тя особа Дочірнє сільськогосподарське рибоводне
підприємство "Я-ський рибцех" СВАТ "YYY",
смт. Я-ськ
про визнання недійсним державного акту на право
постійного користування землею
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А.
від відповідача: не з'явилися
від 3-ої особи Б.Б.Б.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 07.04.03 господарського суду Вінницької області
(суддя О.О. Балтак) позовні вимоги задоволені. Державний акт І-ВН
від 29.05.01 за №000206 на землекористування, виданий Ч-ською
сільською радою, Н-ського району Я-ському рибцеху об'єднання "YYY"
визнано недійсним.
Постановою від 24.09.03 Житомирського апеляційного господарського
суду (колегія суддів: Шкляр Л.Т., Горшкова Н.Ф., Гулова А.Г.)
рішення від 07.04.03 господарського суду Вінницької області
скасовано. В позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відповідно до ст.ст. 22, 23
Земельного кодексу ( 561-12 ) (561-12)
(1990 року) право користування
наданою земельною ділянкою виникає після встановлення
землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на
місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право
постійного користування землею посвідчується державними актами,
які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими,
районними Радами народних депутатів.
Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного
господарського суду Н-ська районна державна адміністрація
Вінницької області звернулась у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що
судом порушені норми матеріального та процесуального права, а саме
43, 84, 99 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 19, 22, 23 Земельного кодексу України
( 561-12 ) (561-12)
(1990 року), ст.ст. 1, 11, Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
та інші.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарським судом встановлено, що на підставі рішення 8 сесії 22
скликання Ч-ської сільської ради від 24.04.96 "Про видачу
Державного акту на право постійного користування землею" Я-ському
виробничому рибцеху об'єднання "YYY" 29.05.01 видано Державний акт
І-ВН №000206 на право постійного користування землею, загальною
площею 19, 33 ГА.
Господарським судом також встановлено, що вищевказане рішення від
24.04.96 про надання Я-ському виробничому рибцеху об'єднання "YYY"
Державного акту на право постійного користування землею загальною
площею 19, 33 ГА. не приймалося.
Однак, факт прийняття рішення 8 сесією 22 скликання Ч-ської
сільської ради про видання державних актів на право постійного
користування землею, саме 24.04.96, спростовується наданим Н-ською
райдержадміністрацією протоколом Порядку денного від 24.04.96
восьмої сесії 22 скликання Ч-ської сільської ради.
З даного протоколу не вбачається, що питання про відвід земельної
ділянки чи видачі державного акту на право постійного користування
землею Я-ському виробничому рибцеху об'єднання "YYY" було включено
до порядку денного.
Статтею 19 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
, який був чинний
у 1996 році, встановлено, що підприємство, установа, організація
та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок,
звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до
місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні
ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною
Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської
міської Ради народних депутатів.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі
або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської
Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в
межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.
Однак, господарськими судами не досліджувалось питання, чи
зверталася юридична особа з відповідним клопотанням до місцевої
Ради народних депутатів про відвід земельної ділянки і чи
приймалося з цього приводу рішення сільської ради та на яких
підставах Я-ський виробничий рибцех об'єднання "YYY" користувався
оспорюваною земельною ділянкою до 1996 року.
Господарськими судами також достовірно не встановлено, чи було
включено питання про видачу Державного акту на право постійного
користування землею Я-ському виробничому рибцеху об'єднання "YYY",
як того вимагали статті 19 та 23 Земельного кодексу України
( 561-12 ) (561-12)
, який був чинний у 1996 році.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду Вінницької області.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 07.04.03 господарського суду Вінницької області та
постанову від 24.09.03 Житомирського апеляційного господарського
суду зі справи № 9/96-03 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Вінницької області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко