ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2004                              Справа N 8/191

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого,

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

відкритого  акціонерного  товариства  "УН"  в особі відокремленого

підрозділу  Управління   Автоматизованих   Систем   на   постанову

Київського  апеляційного  господарського  суду від 22 вересня 2003

року  у  справі  №  8/191  за  позовом   відкритого   акціонерного

товариства  "УН"  в  особі  відокремленого  підрозділу  Управління

Автоматизованих  Систем  до  закритого   акціонерного   товариства

Прилуцьке   Управління   "С"  про  стягнення  суми  та  розірвання

договору, -

                        В С Т А Н О В И В:

29 травня 2003 року відкрите акціонерне товариство  "УН"  в  особі

відокремленого   підрозділу   Управління   Автоматизованих  Систем

звернулось до господарського суду Чернігівської області з  позовом

до  закритого акціонерного товариства Прилуцьке Управління "С" про

стягнення суми боргу з врахуванням пені,  посилаючись на неналежне

виконання  відповідачем  умов договору № 109-2000 від 1 липня 2000

року щодо оплати наданих позивачем послуг.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від  19  червня

2003  року,  залишеним без змін постановою Київського апеляційного

господарського суду від 22 вересня 2003 року, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство  "УН"  в  особі

відокремленого   підрозділу   Управління   Автоматизованих  Систем

просить скасувати постановлені судові  рішення  та  прийняти  нове

рішення,  яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами

попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали

справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  суд вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові,  місцевий суд виходив з того,  що виходячи з

умов  п.п.  1.1,  2.2,  3.1.1  договору  від 1 липня 2000 року,  з

обов'язком    відповідача    оплатити    надані    йому    послуги

кореспондується обов'язок позивача пред'явити рахунок для оплати.

Позивач не  надав  суду  будь-яких  належних доказів надсилання та

вручення відповідачеві рахунків по оплаті послуг зв'язку,  наданих

за  вказаним  договором  в липні та серпні 2000 року,  та не довів

факту надання таких послуг відповідачу.

Вказаний висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим,

відповідає  фактичним  обставинам  та  наявним  матеріалам справи,

нормам матеріального та процесуального права,  а доводи касаційної

скарги його не спростовують.

При розгляді  апеляційної  скарги  суд  другої інстанції підставно

залишив вказане рішення місцевого суду без змін.

З огляду на  викладене,  постановлені  судові  рішення  зміні  або

скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  відкритого  акціонерного товариства "УН" в особі

відокремленого  підрозділу   Управління   Автоматизованих   Систем

залишити  без  задоволення,  а  постанову  Київського апеляційного

господарського суду від 22 вересня 2003 року у справі № 8/191  без

змін.