ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 4/2444
Вищий господарський суд України у складі: головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "А", м. Київ
(далі - ПП "А")
на рішення господарського суду Житомирської області від 09.04.2003
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
29.08.2003
зі справи № 4/2444
за позовом ПП "А"
до приватного підприємства "КА", м. Житомир (далі - ПП "КА")
про визнання незаконним використання знака для товарів і послуг,
заборону його незаконного використання та стягнення збитків у сумі
220 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача:
відповідача:
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Позивач до прийняття рішення зі справи своєю заявою від 24.10.2002
збільшив розмір позовної вимоги про стягнення збитків до суми 721
000 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.04.2003,
залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного
господарського суду від 29.08.2003, у задоволенні позову
відмовлено. Рішення судових інстанцій по суті справи мотивовано, з
посиланням на припис частини 2 статті 20 Закону України "Про
охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
, тим, що,
по-перше, у процесі розгляду справи не встановлено фактів
незаконного використання ПП "КА" знака "Э", якому надано правову
охорону відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг,
зареєстрованого 15.08.2000 за № 15601; по-друге, візуальний огляд
цього знака свідчить про наявність відмінностей у його зображенні
порівняно з позначеннями "Э" та "Э-М" у найменуванні товарної
партії фунгіциду у накладних та договорі на його поставку від
14.10.2000 № 2, стороною якого є відповідач; по-третє, зазначення
у документах найменування товару не може визнаватись використанням
знака, що отримав правову охорону.
ПП "А" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судових
інстанцій по суті цієї справи і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позов. Скаргу мотивовано тим, що судовими інстанціями
допущено неправильне застосування пунктів 2 і 5 статті 16 та
пункту 2 статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг"( 3689-12 ) (3689-12)
.
Відповідно до вимог статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) сторони належним чином
повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для часткового задоволення
касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- приватним підприємством "АХП" (далі - ПП "АХП") було отримано
свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 15.08.2000
№ 15601, об'єктом якого є словесне позначення "Э" для товарів 5 та
42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації
знаків (далі - МКТП);
- згідно з договором від 03.12.2000 № 1 ПП "АХП" передало ПП "А"
право власності на зареєстрований знак "Э";
- згідно з договором купівлі-продажу від 14.10.2000 № 2 ПП "КА"
зобов'язалося поставити радгоспу-заводу "Б" фунгіцид "Э" у
кількості 10 000 кг;
- на виконання договору купівлі-продажу від 14.10.2000 № 2 ПП "КА"
поставило радгоспу-заводу "Б" 10020 кг фунгіциду "Э-М" за
накладними № 2 від 15.02.2001, № 6 від 04.04.2001, № 8 від
01.06.2001, № 11 від 16.10.2001, де було зазначено саме це
найменування товару;
- виробником та відправником фунгіциду "Э-М" було відкрите
акціонерне товариство "Каустик", м. Волгоград (Російська
Федерація), яке є власником товарного знаку "Э-М", що отримав
правову охорону за свідоцтвом на товарний знак № 206 848, виданим
та зареєстрованим 29.11.2001 у Державному реєстрі товарних знаків
та знаків обслуговування Російської Федерації.
Причиною спору зі справи стало питання про правомірність
використання ПП "КА" словесних позначень "Э" та "Э-М" у
документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг
в господарський оборот.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про охорону прав
на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
(у редакції Закону
України від 15.12.1993 № 3689-XII) об'єктом знака можуть бути
словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх
комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. А
згідно з абзацом третім пункту 2 статті 16 Закону України "Про
охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
використанням знака визнається застосування його на товарах і при
наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів,
у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу
експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в
проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації,
пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в
господарський оборот. У спорі з даної справи ПП "КА" застосувало у
договорі купівлі-продажу від 14.10.2000 № 2 та накладних з метою
найменування товарних партій фунгіциду словесні позначення "Э" та
"Э-М", що схожі з об'єктом знаку, який отримав правову охорону за
свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 15601 від
15.08.2000, виданим на ім'я іншої особи для однорідних товарів і
послуг. Зазначені договір та накладні є документами, що пов'язані
з введенням товарних партій фунгіциду в господарський оборот. Тому
є неправильним висновок судових інстанцій зі справи про те, що
зазначення відповідачем у договорі купівлі-продажу від 14.10.2000
№ 2 та накладних на його виконання найменування товару фунгіциду
позначеннями "Э" та "Э-М" не може визнаватись використанням знаку
для товарів і послуг, що отримав правову охорону за свідоцтвом
України на знак для товарів і послуг від 15.08.2000 № 15601.
Згідно з пунктом 1 статті 20 Закону України "Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
будь-яке посягання на
права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону
( 3689-12 ) (3689-12)
, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що
тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством
України. А у пункті 2 цієї ж статті визначено: "На вимогу власника
свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник
зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його
упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з
ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених
зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх
можна сплутати". Судовими інстанціями у цій справі не встановлено
за правилом про допустимість доказів факту тотожності або ж
ступеня схожості позначень "Э" та "Э-М", що використовував
відповідач у договорі та накладних, з об'єктом знака, який отримав
правову охорону за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг
від 15.08.2000 № 15601. Згідно з частиною другою статті 34 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які відповідно до законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування. У постанові
апеляційної інстанції з цієї справи міститься висновок про те, що
візуальний огляд зображення товарного знаку "Э" у свідоцтві
України на знак для товарів і послуг від 15.08.2000 № 15601
свідчить про наявність відмінностей у його зображенні та
найменуванні товару фунгіциду "Э" та "Э-М", що використано у
договорі купівлі-продажу від 14.10.2000 № 2, укладеному
відповідачем, та накладних, оформлених на виконання цього
договору. Такий висновок, на думку апеляційної інстанції, випливає
із загального зорового враження, вигляду шрифту, графічного
написання з урахуванням характеру букв, розташування букв стосовно
одна одної та інших факторів. Однак питання про те, чи є об'єкт
зареєстрованого знаку, власником якого є позивач, та використані
відповідачем позначення на документації схожими настільки, що їх
можна сплутати, потребує спеціальних знань. Судовим інстанціям у
цій справі необхідно було відповідно до вимог статті 41 ГПК
призначити відповідну судову експертизу для роз'яснення цього
питання, а не перебирати на себе не притаманні суду функції
експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість
знаків для товарів і послуг на власний розсуд.
Крім того, судовими інстанція не з'ясовано можливі наслідки
отримання знаком "Э-М" правової охорони за свідоцтвом Російської
Федерації на товарний знак № 206848, виданим та зареєстрованим
29.11.2001. Судовим інстанція у справі слід було перевірити, чи
зареєстрований знак "Э-М" відповідно до вимог Мадридської угоди
про Міжнародну реєстрацію знаків 1891 року, а також, якщо цей знак
зареєстровано відповідно до Угоди, чи розповсюджується міжнародна
реєстрація відповідного знака на Україну та щодо яких саме номерів
класів відповідно до МКТП.
Зазначені обставини справи може бути встановлено та судову
експертизу проведено лише за новим розглядом справи. Відповідно до
частини другої статті 111-7 ГПК касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу приватного підприємства "А" зі справи
№ 4/2444 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від
09.04.2003 та постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 29.08.2003 з цієї справи скасувати.
3. Справу № 4/2444 передати на новий розгляд до господарського
суду Житомирської області.