3/1/778 Про витребування технічної документації, стягнення збитків та моральної шкоди, - Текст документа

                ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 21.01.2004                                      Справа N 3/1/778

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

            Перепічая В.С. (головуючого)

            Вовка І.В.,

            Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Києві

касаційну  скаргу    Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"

на  постанову        Дніпропетровського               апеляційного

                     господарського суду від 21.11.2002 року

у справі

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"

до                   Відкритого акціонерного товариства "YYY"

про                  витребування      технічної     документації,

                     стягнення збитків та моральної шкоди,

                            УСТАНОВИВ:

У вересні  2001  року  позивач  звернувся  до  господарського суду

Запорізької  області  з  позовною  заявою   до   відповідача   про

витребування технічної документації,  стягнення матеріальної шкоди

в сумі 75 774  грн.  та  моральної  шкоди  в  сумі  50  000  грн.,

посилаючись   на   те,   що  в  останнього  виникли  підстави  для

відповідальності,  передбачені   законодавством   у   зв'язку   із

порушенням його виключного права на використання патенту.

Доповідач - суддя Вовк І.В.

Рішенням господарського  суду  Запорізької  області від 22.02.2002

року в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

21.11.2002  року  зазначене рішення суду першої інстанції залишене

без змін.

У касаційній  скарзі  позивач   вважає,   що   судом   неправильно

застосовано  і  порушено  норми  матеріального  та  процесуального

права,  і тому просить прийняті ним  рішення  скасувати  та  позов

задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення   представників   сторін,  дослідивши  доводи

касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи і прийняті у  ній

судові   рішення,   суд   вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає

задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  між  сторонами  було  укладено

угоду без зазначення її дати, за умовами якої позивач зобов'язався

передати у власність відповідача технічну документацію, а останній

надати  допомогу в погашенні заборгованості позивача перед третьою

особою.

З Патенту України на винахід № XXX1 видно,  що  його  власником  є

позивач, а в Деклараційному патенті на винахід № XXX2, вказано, що

його власником є відповідач.

Предметом даного  судового  розгляду  є  вимоги  про  зобов'язання

відповідача повернути технічну документацію на винахід і стягнення

з нього майнової та моральної шкоди у  зв'язку  з  порушенням  ним

виняткових прав позивача на винахід.

Відповідно до  ч.5  ст.6  Закону  України  "Про  охорону  прав  на

винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ) (3687-12)
         обсяг правової охорони,  що

надається   винаходу,  визначається  формулою  винаходу  (корисної

моделі).  Тлумачення формули повинно здійснюватися в  межах  опису

винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Проте суд, вирішуючи спір, на зазначені вимоги норми матеріального

права уваги не звернув та не врахував  того,  що  для  роз'яснення

питань,   які  виникають  при  вирішенні  господарського  спору  і

потребують спеціальних знань,  господарський суд призначає  судову

експертизу  відповідно  до  ст.  41  Господарського процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , чого судом не було зроблено.

У той  же  час,  суду  належало  з'ясувати  питання  про  те,   чи

стосується вирішення даного спору прав і обов'язків ВАТ "ZZZ",  та

навести цим обставинам правове обґрунтування.

Окрім цього,  суду  слід  було  з'ясувати  обґрунтування   розміру

заявлених вимог та уточнити їх правові підстави.

Разом з  цим,  судом  не  були  належним  чином  перевірені доводи

сторін,  що мають правове значення  для  вирішення  спору,  та  не

наведено у прийнятих рішеннях правового обґрунтування їх прийняття

чи відхилення відповідно до ст.  ст.  43,  84,  105 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

За таких  обставин,  оскаржені  судові  рішення  не  можна визнати

законними й обґрунтованими,  і тому вони підлягають  скасуванню  з

передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час  нового  розгляду  справи  суду  слід  рахувати наведене і

вирішити спір відповідно до вимог закону.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9 -

111-12  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "XXX"  -

задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від

21.11.2002 року та рішення господарського суду Запорізької області

від  22.02.2002  року  скасувати,  і  справу № 3/1/778 передати на

новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В. Перепічай

Судді:     І. Вовк

           П. Гончарук