ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2004                                Справа N 37/39

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   В. Овечкіна – головуючого,

                   Є. Чернова,

                   В. Цвігун

за участю представників:

- позивача         Д. Лихопьок, О.Чередниченко

- відповідача      Л. Трохимова,В. Іванова, Д.Гуцал

розглянув          

касаційну скаргу   ТОВ “Укрєврофрахт ЛТД”, м. Дніпропетровськ

на постанову       Дніпропетровського апеляційного

                   господарського суду

у справі           № 37/39

за позовом         “Укрєврофрахт ЛТД”, м. Дніпропетровськ

3-тя особа –       Державна податкова адміністрація України

до                 Державної податкової інспекції у

                   Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

про   зобов’язання вчинити певні дії

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від

21.08.2003 (суддя Н.Кеся) позов задоволено, ДПІ у Бабушкінському

районі  м.  Дніпропетровська зобов’язано відновити на  особовому

рахунку ТОВ “Укрєврофрахт ЛТД” ПДВ в сумі 12536246,00 грн.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  20.10.03 (судді О.Євстигнєєв, Р.Бахмат, Л.Лотоцька) рішення

господарського  суду  Дніпропетровської  області  у  цій  справі

скасовано,   у   позові  відмовлено,  так  як  орган   державної

податкової  служби  згідно з п. 7.7.4 Закону України  “Про  ПДВ”

( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         має право видавати розпорядження про нарахування

сум  ПДВ  у  випадку,  коли розмір ПДВ є меншим  за  розмір,  що

випливає з поданих розрахунків.

Сума  завищення  ПДВ вважається сумою податкового  зобов’язання,

прихованого   від  оподаткування;  актом  перевірки  встановлено

заниження ПДВ на суму 12256235 грн.

ТОВ  “Укрєврофрахт  ЛТД”  просить  постанову  Дніпропетровського

апеляційного господарського суду у цій справі скасувати, рішення

суду  залишити без змін, так як апеляційним судом не застосовані

ст.ст.  4,  5  Закону України “Про порядок погашення зобов’язань

платників податків...” ( 2181-14 ) (2181-14)
        .

ДПІ  у  Бабушкінському р-ні просить постанову апеляційного  суду

залишити  без  зміни,  як  таку, що  не  суперечить  податковому

законодавству.

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали  справи  та  вважає,  що  касаційна   скарга

підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пункт  7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , п.  1.2

ст.  1, ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовЎЇязань

платників  податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими

фондами”  ( 2181-14  ) (2181-14)
          не встановлюють обов’язку  органів  ДПІ

узгоджувати  з  платниками  податків  зменшення  ПДВ,  заявлення

платниками  податків до відшкодування з бюджету.  Поряд  з  цим,

зазначені  норми  не забороняють таке узгодження,  а,  отже,  не

позбавляють  права  господарюючого суб’єкта вимагати  здійснення

такого узгодження.

Перелік  документів,  на  підставі яких  здійснюється  занесення

інформації до бази даних ДПІ, визначено у п. 2.2 Інструкції “Про

порядок  ведення  органами ДПС оперативного  обліку  податків  і

зборів,  що надходять до бюджетів та державних цільових фондів”.

Ведення такої бази даних є внутрішньою справою ДПІ, правильність

такого ведення визначається відповідними фахівцями.

Твердження про те, що Закон України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         не є

спеціальним законом при розгляді спору стосовно ПДВ не доведено,

оскільки  у  справі не наведено поняття загальної та спеціальної

норми Закону.

Спір  стосується порядку обліку податку, тобто певних  обставин,

пов’язаних з правильністю або помилковістю ведення цього  обліку

органом  ДПІ,  зокрема, фактом обліку ПДВ  на  суму  12256235,00

грн.,  що  може бути встановлено при новому розгляді  справи,  в

тому числі за участю відповідних фахівців.

Таким   чином,  норми  матеріального  та  процесуального   права

застосовані відносно обставин, які встановлені неповністю.

Враховуючи  викладене,  керуючись ст.ст. 111-7,  111-9,  111-10,

111-11,  111-12  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1.   Касаційну   скаргу  ТОВ  “Укрєврофрахт  ЛТД”   задовольнити

частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у

справі № 37/39 та рішення суду по цій справі скасувати.

2.  Справу  передати  на  новий розгляд до  господарського  суду

Дніпропетровської області.