ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2004 Справа N 4/182
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів:
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Жовтневому районі м. Луганська
касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 29.10.2003
у справі № 4/182
господарського суду Луганської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім "Т"
до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції
у Жовтневому районі м. Луганська;
2) Відділення державного
казначейства у Жовтневому районі м.
Луганська
про стягнення 189 404, 00 грн.,
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача 1) не з'явились
відповідача 2) не з'явились
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "Торговий дім "Т" звернулося до господарського суду з позовом
про стягнення з Державного бюджету України бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість по сумі експортного
відшкодування за березень 2003 р. у розмірі 189 404, 00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовано відомостями декларації по податку на
додану вартість за звітний період, пп. 7.7.2, ст. 7, пп. 8.1, 8.6
ст. 8 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(із змінами та доповненнями), п. 2
Указу Президента України № 335/95 від 27.04.1995 "Про Державне
казначейство України" ( 335/95 ) (335/95)
, а також пп. 2, 3 п. 4, п. 6
Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 № 590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
.
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.08.2003 у
справі № 4/182 позов задоволено:
- стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий
дім "Т" бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за
березень 2003 р. в сумі 189 404, 00 грн.;
- стягнуто з ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на користь ТОВ
"Торговий дім "Т" витрати по оплаті державного мита в сумі
1 700, 00 грн. та судові витрати в сумі 118 грн..
За результатами розгляду апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому
районі м. Луганська Донецьким апеляційним господарським судом
прийнято постанову від 29.10.2003, якою рішення місцевого
господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу - без
задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ДПІ у
Жовтневому районі м. Луганська звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2003
скасувати та прийняти нове рішення.
В обґрунтування касаційної скарги ДПІ у Жовтневому районі м.
Луганська посилається на неправильне застосування судом
матеріального та процесуального права з підстав, викладених у
касаційній скарзі.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з матеріалів справи та встановлених обставин вбачається,
що ТОВ "Торговий дім "Т" здійснило обчислення податку на додану
вартість за результатами фінансовогосподарської діяльності у
березні 2003 р.. Отже, 20.05.2003 у зв'язку з тим, що ТОВ
"Торговий дім "Т" здійснювались операції з вивезення товарів за
межі митної території України, позивач, відповідно до пп. 7.7.2
ст. 7 та п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, подав до податкової інспекції податкову
декларацію по податку на додану вартість за березень 2003 р., в
якій відображено від'ємне значення податку в сумі 239 980, 00
грн.; розрахунок експортного відшкодування за березень 2003 р.,
сума якого склала 189 404, 00 грн.; митні декларації, що
підтверджують факти експортування товарів та копії платіжних
документів, що стверджують факт оплати за поставлену продукцію.
Отже, наведені суми увійшли до складу позовних вимог.
Приймаючи рішення, яке підтримано колегією суддів апеляційного
господарського суду, місцевий господарський суд виходив з того, що
бюджетне відшкодування відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
здійснюється на
підставі даних податкових декларацій за звітний період у спосіб та
за бажанням платника податку. Наявність заборгованості з
відшкодування експортного податку на додану вартість в сумі
189 404, 00 грн. за березень 2003 р. підтверджено відповідачем,
ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, проти факту надання
позивачем в повному обсязі документів, передбачених п. 8.1 ст. 8
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова інспекція не заперечувала.
Крім того судом зазначено, що Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, як закон з питань оподаткування, не
регламентує взаємовідносини між органами Державного казначейства
та платниками податку, ВДК тільки здійснюють перерахування коштів
державного бюджету з ПДВ за висновками податкових органів або за
рішенням суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
висновками місцевого та апеляційного господарських судів, виходячи
з наступного.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом, метою якого
є стягнення коштів з бюджету, оскільки частиною п'ятою пп. 7.7.3
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено спосіб, у який платник податку може
звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Оскільки бюджетне відшкодування не було здійснено у строк,
встановлений Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зазначена сума вважається бюджетною заборгованістю
відповідно до пп. 7.7.3 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Особливості бюджетного відшкодування платникам податку на додану
вартість, які здійснюють експортні операції, визначено ст. 8
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Так, згідно з пп. 8.1, 8.6 ст. 8 цього Закону платник податку,
який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території (експорт), має право на отримання
експортного відшкодування у разі подання розрахунку експертного
відшкодування за наслідками податкового місяця разом з декларацією
за відповідний період і має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
Згідно із п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість
( z0263-97 ) (z0263-97)
, затвердженого спільним наказом ДПА України та
Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72 (у
редакції наказу ДНА України та Державного казначейства України від
21.05.2001 № 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
) обов'язковість надання висновку
щодо спірної суми покладено на органи державної податкової служби
України.
Разом з цим, наявність певних повноважень органів Державного
казначейства згідно чинного законодавства щодо здійснення у тому
числі операцій з коштами державного бюджету та
розрахунковокасового обслуговування розпорядників бюджетних
коштів, контролю за рухом коштів державного бюджету при
зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні
платежів, обов'язки щодо виконання рішення, яке прийняте державним
органом, про стягнення коштів з рахунків на яких обліковуються
кошти державного бюджету, яке відповідно до закону має право на
його застосування, не спростовує того факту, що саме на органи
державної податкової служби України покладено обов'язковість щодо
подання відповідного висновку, що саме за відсутністю якого орган
державного казначейства у відповідності з п. 7 Положення про
Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України № 590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
від 31.07.1996 не мало змоги здійснити
повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або
стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного
господарського суду від 29.10.2003, оскільки вона відповідає
вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Луганська від 12.11.2003 № 13484/10 залишити без
задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 29.10.2003 у справі № 4/182 - без змін.