ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2004                              Справа N 41/354

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

cуддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

підприємства   з  100%  іноземною  інвестицією  "І"  на  постанову

Київського апеляційного господарського суду  від  4  вересня  2003

року   у  справі  №  41/354  за  позовом  товариства  з  обмеженою

відповідальністю "Е" до підприємства з 100%  іноземною інвестицією

"І" про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

21 червня  2002  року  товариство з обмеженою відповідальністю "Е"

звернулось  до  господарського  суду  м.  Києва   з   позовом   до

підприємства  з  100%  іноземною  інвестицією  "І"  про  стягнення

заборгованості в сумі 8886,28 грн.,  пені в розмірі 2399,28  грн.,

посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 50

від 2 листопада 2000 року щодо оплати наданих послуг.

Рішенням господарського суду м.  Києва від 22  квітня  2003  року,

залишеним    без    змін    постановою   Київського   апеляційного

господарського суду від 4 вересня 2003 року,  позов  задоволено  в

частині стягнення суми основного боргу,  стягнуто з відповідача на

користь позивача 8883,21 грн., витрати на проведення експертизи та

судові витрати. В решті в позові відмовлено.

В касаційній скарзі підприємство з 100%  іноземною інвестицією "І"

просить скасувати постановлені судові  рішення  та  прийняти  нове

рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм

процесуального та матеріального права.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали

справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  суд вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині  стягнення  суми  основного

боргу,  місцевий суд виходив з того,  що відповідно до ст.ст. 161,

162 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
          зобов'язання  повинні

виконуватися  належним  чином і в установлений строк відповідно до

вимог,  що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання

зобов'язання  не допускається,  та того,  що 2 листопада 2000 року

між сторонами у  справі  було  укладено  договір  №  50  на  пошив

текстильних  виробів відповідно до додатків № 1 та № 2 до договору

на загальну суму 15339,90 грн.,  згідно з чим позивач виконав свої

зобов'язання,   що   підтверджується  актом  прийомуздачі  від  23

листопада  2000  року,  а  відповідач  перерахував  6503,69   грн.

платіжним дорученням № 114 від 6 листопада 2001 року. Не оплаченою

залишилася вартість виконаних  робіт  в  сумі  8883,21  грн.,  яка

підлягає сплаті.

Вказаний висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим,

відповідає фактичним  обставинам  та  наявним  матеріалам  справи,

нормам процесуального та матеріального права,  а доводи касаційної

скарги його не спростовують.

При розгляді апеляційної скарги,  суд другої  інстанції  підставно

залишив рішення місцевого суду без змін.

З огляду  на  викладене,  постановлені  судові  рішення  зміні або

скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу підприємства з  100%  іноземною  інвестицією  "І"

залишити  без  задоволення,  а  постанову  Київського апеляційного

господарського суду від 4 вересня 2003 року у справі № 41/354  без

змін.