Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

cуддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги дочірнього підприємства "АУ" на ухвали господарського суду Харківської області від 4 та 8 вересня 2003 року та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2003 року у справі № 27/376-03 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХЦ "Ю" до дочірнього підприємства "АУ" про стягнення суми, -

4 вересня 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "ХЦ "Ю" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до дочірнього підприємства "АУ" про стягнення заборгованості в сумі 3000 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов договору на виконання правових послуг від 3 січня 2003 року щодо розрахунків, та витрат по оплаті адвокатських послуг в сумі 1500 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 4 вересня 2003 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду, сторін зобов'язано надати відповідні документи до суду та задоволено клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову в його межах - накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.

8 вересня 2003 року позивач подав до суду заяву про доповнення до позову та просив стягнути з відповідача суму моральної шкоди в розмірі 500000 грн., а також клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Ухвалою місцевого суду від 8 вересня 2003 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно та грошові суми, що належать відповідачу.

На вказані ухвали місцевого суду про забезпечення позову відповідачем подані апеляційні скарги, які прийняті до провадження судом другої інстанції.

Ухвалами від 24 жовтня 2003 року апеляційний господарський суд залишив без розгляду апеляційні скарги відповідача на ухвали місцевого суду від 4 вересня 2003 року та від 8 вересня 2003 року з підстав, передбачених п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

В касаційних скаргах відповідач просить скасувати ухвали господарського суду Харківської області від 4 та 8 вересня 2003 року та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2003 року щодо залишення без розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду від 4 та 8 вересня 2003 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

В судовому засіданні оголошена перерва до 16.01.2004.

Клопотання представника відповідача про зупинення касаційного провадження у справі та направлення матеріалів справи до Генеральної прокуратури України для вирішення питання про порушення кримінальної справи за фактом зловживання посадовими особами суду, виконавчої служби та прокуратури своїм службовим становищем залишено без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Залишаючи без розгляду апеляційні скарги відповідача на ухвали місцевого суду від 4 та 8 вересня 2003 року щодо вжиття заходів до забезпечення позову, апеляційна інстанція виходила з того, що надані відповідачем докази на підтвердження повноважень посадових осіб відповідача на підписання процесуальних документів не є належними, а належних доказів відповідач не надав.

Проте, з даним висновком суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 62, 67-70), при розгляді скарг судом другої інстанції у відповідача були витребувані докази на підтвердження повноважень представників відповідача на підписання документів, що подаються до суду.

На виконання вимог суду другої інстанції відповідачем надані витяг статуту підприємства та наказ № 27-к від 23 вересня 2003 року про звільнення з посади директора однієї особи та призначення на дану посаду іншої особи (а.с. 114, 115).

У випадку будь-яких сумнівів щодо вірогідності наданих доказів, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, конкретно зазначивши назви необхідних документів, але не мав законних підстав для залишення апеляційних скарг без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

З огляду на викладене, ухвала апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду від 4 та 8 вересня 2003 року.

Касаційне провадження за касаційними скаргами на ухвали місцевого суду від 4 та 8 вересня 2003 року підлягає припиненню з таких підстав.

Відповідно до ст. 107, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторони у справі мають право касаційного оскарження судового рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили.

У зв'язку з апеляційним оскарженням вказаних ухвал місцевого суду та необхідності їх розгляду судом другої інстанції, вони не набрали законної сили, а тому не можуть бути предметом касаційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 107, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111- 12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -

Касаційні скарги дочірнього підприємства "АУ" задовольнити частково.

Ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2003 року у справі № 27/376-03 скасувати, а справу передати до того ж суду для розгляду.

Касаційне провадження за касаційними скаргами на ухвали господарського суду Харківської області від 4 та 8 вересня 2003 року припинити.