ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2004 Справа N 18/100
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представників
сторін
від позивача Литвинець Ю.В. дов. від 18.12.03
№ 01/05-762
від відповідача Протазан В.Є. дов. від 23.07.03
№ 1/144
від 3-тьої особи не з’явився
розглянувши матеріали Управління Пенсійного фонду України
касаційної скарги в Хортицькому районі м. Запоріжжя
на рішення від 14.10.03
господарського суду Запорізької області
у справі № 18/100
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в Хортицькому районі м. Запоріжжя
до ВАТ “Науково-дослідний інститут
“Перетворювач”
3-тя особа ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат”
про стягнення 2 093,94 грн.
В С Т А Н О В И В:
30.07.03 Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому
районі м. Запоріжжя звернулось до ВАТ “Науково-дослідний
інститут “Перетворювач” з позовом про стягнення 2093,94 грн.
пенсії виплаченої управлінням ПФУ по інвалідності працівнику
відповідача за період з 01.07.2000 р. по 31.03.2001 р..
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.10.03 в
позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст.ст. 440, 456 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
підприємство несе відповідальність за шкоду,
заподіяну працівникові під час здійснення трудових обов’язків
лише при наявності вини зазначеного підприємства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням першої інстанції позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України
в Хортицькому районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення
судом норм процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 24 та ст. 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(докладніше у скарзі), просить скасувати
оскаржуване рішення та прийняти нове рішення.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку судовими
інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення,
правильність застосування ними норм процесуального і
матеріального права, прийшла до висновку про наявність правових
підстав для часткового задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Господарським судом Запорізької області встановлено, що нещасний
випадок, що спричинив інвалідність Волкова (працівника
відповідача), стався 03.07.1998р. на виробництві ЗАТ
“Запорізький оліяжиркомбінат”, куди працівник був направлений
відповідачем (роботодавцем) для здійснення авторського нагляду
та консультацій по проектуванню, монтажу та наладці асинхронних
електроприладів на базі перетворювача частоти ЕСТ-3, і про що
останнім був складений відповідний акт про нещасний випадок на
виробництві (стор.9-14, 49, 56 справи).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Основ законодавства України про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
від 14.01.1998 № 16/98-ВР об’єктом загальнообов’язкового
державного соціального страхування є страховий випадок, із
настанням якого у застрахованої особи (члена її сім’ї, іншої
особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та
соціальних послуг передбачених ст. 25 цих Основ ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
.
Відповідно до ст. 25 Основ ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
нещасний випадок на
виробництві визначається як страховий випадок. За цим страховим
випадком передбачено також надання такої соціальної послуги як
пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництвў.
Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
здійснювалось на той час відповідно до Закону України “Про
охорону праці” ( 2694-12 ) (2694-12)
від 14.101992 р. № 2694-ХІІ.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 23.07.1993 № 472 ( 472-93-п ) (472-93-п)
з
відповідними змінами та доповненнями встановлювалось, що до
створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і
професійних захворювань виплата відшкодування шкоди, заподіяної
працівникові ушкодженням здоров”я, пов’язаним з виконанням
трудових обов’язків здійснюється безпосередньо власником або
уповноваженим ним органом.
З 1.01.2001 року набрав чинності Закон України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
№ 1105-ХІV ст. 21,
якого передбачено виплата пенсій по інвалідності внаслідок
трудового каліцтва чи професійного захворювання з Фонду
соціального страхування від нещасних випадків і професійних
захворювань.
Крім того, Постановою правління Пенсійного фонду України,
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків і
професійних захворювань України від 04.03 03 № 5-4/4,
зареєстрованою в МЮ України 16.05.03 за № 376/7697, затверджено
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від
нещасних випадків і професійних захворювань України Пенсійному
фонду України витрат пов’язаних з виплатою пенсій по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання.
Таким чином судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини
справи, що привело до невірного застосування судом норм
матеріального та процесуального права, що є правовою підставою
для скасування рішення цього суду з направленням справи на новий
розгляд.
При новому розгляді справи слід врахувати який страховик і за
який період повинен нести витрати по виплаті потерпілому
(застрахованій особі) пенсії по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві.
Крім того, необхідно врахувати, що ст.ст. 440, 456,460 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
слід застосовувати при розгляді регресного
позову страховика до особи, що заподіяла шкоду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Хортицькому районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Запорізької області від 14.10.03 у
справі № 18/100 скасувати.
Справу направити до цього суду на новий розгляд.