ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2004 Справа N 7/60-689
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
cуддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
дочірнього підприємства фірми "АТ" на рішення господарського суду
Тернопільської області від 14 травня 2003 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2003
року у справі № 7/60-689 за позовом прокурора м. Тернополя в
інтересах держави в особі Виконавчого комітету Тернопільської
міської ради, від імені якого діє Тернопільське міське шляхове
ремонтно-будівельне підприємство "М", до дочірнього підприємства
фірми "АТ" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
14 березня 2003 року прокурор м. Тернополя в інтересах держави в
особі Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, від імені
якого діє Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне
підприємство "М", звернувся до господарського суду Тернопільської
області з позовом до дочірнього підприємства фірми "АТ" про
стягнення заборгованості в сумі 8703,53 грн., посилаючись на те,
що відповідачем не оплачено вартість виконаних позивачем робіт, а
саме ремонту території підприємства.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14 травня
2003 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 25 вересня 2003 року, позов задоволено,
стягнуто з відповідача на користь позивача 8703,53 грн. боргу та
судові витрати.
В касаційній скарзі дочірнє підприємство фірма "АТ" просить
скасувати постановлені судові рішення та прийняти нове рішення,
яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вимог, що звичайно ставляться,
одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, відповідно до усної угоди, укладеної між сторонами, в
червні 2000 року на території відповідача позивач виконав ремонтні
роботи по влаштуванню асфальтного покриття (що підтверджується
актом виконаних робіт № 11039 від 29 червня 2000 року), вартість
яких складає 8703,53 грн.
Задовольняючи позові вимоги, місцевий суд виходив з того, що
оскільки між сторонами строк виконання грошового зобов'язання не
встановлений, то таке підлягає до виконання відповідно до ст. 165
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
на протязі семи днів з
моменту одержання вимоги кредитора (лист від 12 березня 2002 року
№ 1/85), яка відповідачем залишена без розгляду. Обов'язок
відповідача оплатити виконані роботи передбачений ст.ст. 151, 332
вказаного Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Вказаний висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим,
відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи,
нормам процесуального та матеріального права, тому рішення
місцевого суду підставно залишено апеляційною інстанцією без змін.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку попередніх
судових інстанцій, а твердження скаржника щодо порушення місцевим
та апеляційним судами норм Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не можуть братися судом до уваги, оскільки вони ґрунтуються на
неправильному розумінні та тлумаченні цих норм.
З огляду на викладене, постановлені судові рішення зміні або
скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства фірми "АТ" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області
від 14 травня 2003 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 25 вересня 2003 року у справі № 7/60-689
без змін.