ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2004 Справа N 2-8/1359-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О.- головуюча,
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
від позивача (ФДМУ) Крижний Я.О. дов. від 13.01.03 № 10
від відповідача
1-го Швачка В.Г. дов.від 13.01.04
№ 0121-13/56(2)
2-го Бондарчук Г.Д. дов. від 17.11.03
№ ОЦБ-410,
3-го Костін І.П. дов. б/д № ОЦБ-450
прокурора ГПУ Алексашина О.А.дов. від 17.11.03
№ ОЦБ-409
Солодюка І.С.
розглянувши матеріали Фонду майна Автономної Республіки Крим
касаційної скарги
та касаційного Заступника прокурора Автономної
подання Республіки Крим
на постанову від 01.10.03
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-8/1359-2003
господарського суду АР Крим
за позовом прокурора АР Крим в інтересах держави в
особі Фонду державного майна України, в
особіФонду державного майна АР Крим
до 1. виконкому Алуштинської міськради,
2.ВАТ “ОКБ “Сухого”,
3. бази відпочинку “Кулон”
про визнання недійсним положення про базу відпочинку “Кулон”
ВАТ “ОКБ “Сухого” та відміну державної реєстрації цієї бази
ВАТ “ОКБ “Сухого”, бази відпочинку “Кулон”
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського сулу Автономної Республіки Крим від
04.02-19.02.03 у справі № 2-8/1359-2003 основний позов
задоволено частково.
Визнано недійсним рішення виконкому Алуштинської міськради від
31.08.02 № 828 “Про оформлення права власності на будову і
споруди Бази відпочинку “Кулон” за ВАТ “ОКБ “Сухого” з тих
підстав, що воно суперечить процедурі, визначеній ст. 11 Угоди
між Україною та Російською Федерацією “Про взаємне визнання прав
та регулювання відносин власності “від 15.01.93.
Визнано таким, що втратило чинність свідоцтво про право
власності від 31.08.02 № 828 з цих же підстав.
Відмовлено в цьому позові (основному) в частині визнання
недійсним Положення про базу відпочинку “Кулон” ВАТ “ОКБ
“Сухого”, зареєстрованого рішенням виконкому Алуштинської
міськради від 06.10.94 № 25, та скасування державної реєстрації
цього підприємства з тих підстав, що зазначене Положення
відповідає діючому законодавству.
Зустрічний позов ВАТ “ОКБ “Сухого” та бази відпочинку “Кулон”
задоволено. За першим позивачем визнано право власності на
будівлю та споруди майнового комплексу – бази відпочинку “Кулон”
ВАТ “ОКБ “Сухого” як таких, на які поширюється дія постанови КМ
України № 316 від 05.05.95.
Згідно з цією постановою база відпочинку “Кулон” включена до
переліку розташованих на території Автономної Республіки Крим
підприємств і організацій, створених на загальнодержавній
власності, які у відповідності з ст. 4 Угоди між Україною та
Росўйською Федерацією “Про взаємне визнання прав і регулювання
відносин власності” від 15.01.99 можуть бути віднесеними до
власності Російської Федерації.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.10.03 рішення господарського суду залишено без зміни з
тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі Фонд майна Автономної Республіки
Крим просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.10.03 у справі № 2-8/1359-2003,
прийняту по основному позову, та задовольнити позов в цій
частині (основний позов); припинити провадження у справі по
зустрічному позову.
При цьому скаржник відзначає, що довідка Російського державного
архіву від 09.10.2002 (а.с. 35,т3) підтверджує статус бази
відпочинку “Кулон” на момент вступу в дію Закону України “Про
підприємства, установи та організації союзного підпорядкування,
розташовані на території України” від 10.09.91 № 1540-ХІІ як
цілісного майнового комплексу і, в зв’язку з цим, на підставі
ст. 1 цього Закону це майно є власністю України; що в такому
разі на нього не може поширюватись дія п. 4 Угоди про взаємне
визнання прав і регулювання відносин власності; вказує на
неврахування судом цих обставин і вважає це порушенням судом
норм матеріального права.
Скаржник також вказує на порушення судом норм процесуального
законодавства, зокрема, ст. 43 та ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суть яких викладена в скарзі.
У поданні заступника прокурора Автономної Республіки Крим
ставиться вимога про скасування рішення та постанови зазначених
судових інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
В касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки
Крим визнає, що будівництво бази відпочинку “Кулон”, як об’єкту
соціальної сфери, здійснювалось за рахунок засобів підприємства
союзного підпорядкування; зазначає, що ст. 11 Угоди між Україною
та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та
регулювання відносин власності від 15.01.93 (ратифікована
22.06.93) передбачає визнання правового статусу раніше створених
підприємств, визнаних на підставі даної Угоди власністю однієї з
сторін та розташованих та території іншої сторони, визначається
у відповідності до законодавства сторони, на території якої
знаходяться підприємства, та оформляються протоколами між
органами сторін, уповноваженими розпоряджатись державним
майном.
Протоколом робочої комісії представників Державного майна Росії
та Фонду державного майна України від 04.10.94 погоджений
порядок роботи з документами, які підтверджують право власності
Російської Федерації на об’єкти розташовані на території
України, і право власності на об’єкти, розташовані на території
Російської Федерації.
Проте зазначені документи Російською Федерацією у встановленому
цим протоколом порядку не представлено.
Крім того зазначається, що до участі у справі не було залучено
Міністерство майнових відносин Російської Федерації, що
відповідно з Угодою між Україною та Російською Федерацією “Про
взаємне визнання прав і регулювання відносин власності” від
15.01.93 є органом, на який покладено виконання функцій по
врегулюванню майнових відносин.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права прийшла до висновку про наявність правових
підстав для задоволення касаційного подання заст. прокурора
Автономної Республіки Крим та часткового задоволення касаційної
скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим, виходячи з
наступного.
Судовими інстанціями встановлено, що база відпочинку “Кулон” є
філіалом ВАТ “ОКБ Сухого”, діє на підставі положення,
зареєстрованого рішенням виконкому Алуштинської міськради від
06.10.94 № 25 і знаходиться на території України.
З.12.1991 ВАТ “ОКБ “Сухого” знаходиться у федеральній власності
Російської Федерації.
Законом України “Про підприємства, установи і організації
союзного підпорядкування, розташованих на території України” від
10.09.91 № 1540-ХІІ передбачено, що майно і фінансові ресурси
підприємств, установ і організацій та інших об’єктів союзного
підпорядкування, розташованих на території України, є державною
власністю України.
Ст. 7 зазначеного Закону покладає на КМ України обов’язок про
проведення переговорів і укладенню угод з урядами інших
республік щодо їх власності на майнові комплекси і фінансові
ресурси, які знаходяться на території України, а також на
майнові комплекс і фінансові ресурси України, що знаходяться на
територіях інших республік.
Це свідчить про те, що норми цього закону не носять
імперативного характеру, т.я. питання власності підлягає
додатковому (договірному) врегулюванню.
15.01.93 підписана Угода між Україною та Російською Федерацією
про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, яка
ратифікована Верховною Радою України 22.06.93.
Ст. 11 зазначеної Угоди визначає процедуру визначення правового
статусу підприємств, визнаних на основі цієї Угоди власністю
однієї з сторін, суть якої полягає в оформленні протоколу між
органами сторін, уповноваженими розпоряджатись державним
майном.
Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини,
згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, є
частиною національного цивільного законодавства України і є
пріоритетним перед іншим законодавством.
Наявність такого протоколу судовими інстанціями не
встановлювалась, правова оцінка його відсутня.
Обов’язкова участь Міністерства майнових відноси Російської
Федерації в оформленні зазначеного протоколу, як уповноваженого
органу Російської Федерації по визначенню статусу майна бувшого
СРСР, вимагає залучення цього органу до участі у справі, що не
було виконано судовими інстанціями і є порушенням процесуального
законодавства.
Зазначене свідчить про неповне з’ясування судовими інстанціями
обставин справи, що виключає можливість вірного застосування
норм матеріального права до спірних правовідносин, підтверджує
обгрунтованість касаційного подання заступника прокурора та
касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційне подання заступника прокурора АР Крим задоволити.
Касаційну скаргу Фонду майна АР Крим задоволити частково.
2.Рішення господарського суду АР Крим від 04.02-19.02.03 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
01.10.03 у справі № 2-8/1359-03 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.