ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.01.2004                                    Справа N 174\12-01
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.  -  головуючий,  Бенедисюка  І.М.,  Дерепи  В.І.  розглянув
касаційну  скаргу  ВАТ  “Племінний завод “Бортничі”  на  рішення
господарського  суду  Київської області  від  11.02.2003  р.  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
07.10.2003   р.   у   справі   №  174\12-01   за   позовом   ТОВ
“Промвентиляція”   до  ВАТ  “Племінний  завод   “Бортничі”   про
стягнення 86686 грн. за участю представника позивача –  Омельчук
І.П.
 
Рішенням господарського суду Київської області від 11.02.2003 р.
позов  задоволено та стягнуто з відповідача на користь  позивача
86686  грн. заборгованості, 867 грн. витрат по сплаті державного
мита,  69  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення
судового процесу.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
07.10.2003 р. рішення від 11.02.2003 р. залишено без змін.
 
У  касаційній  скарзі  відповідач просить скасувати  оскаржувані
судові  рішення посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм чинного законодавства та припинити провадження у справі.
 
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
 
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
 
Згідно  ч. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від
29.12.76  р.  №  11  з наступними змінами “Про  судове  рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         обґрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені  обставини,  які мають значення  для  даної  справи,
висновки  суду  про встановлені обставини і правові  наслідки  є
вичерпними,    відповідають    дійсності    і    підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
 
Наведені  вимоги, як і приписи п. 3 ст. 84, п.  7  ст.  105  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         при вирішенні спору судовими інстанціями  не
виконані.
 
Так,  26.06.2001  р.  суд порушив провадження  за  позовом  “про
поновлення  терміну позовної давності” у відсутності  конкретної
позовної  вимоги, відносно якої мав поновлюватись строк позовної
давності.  В  подальшому позивач надавав додаткові матеріали  та
пояснення   (а.с.71,101),  в  яких  висловлював   прохання   про
стягнення   боргу,  однак  позовної  заяви  в  розумінні   вимог
ст.ст.  2,  54-57  ГРК  України, яка могла  бути  підставою  для
здійснення позовного провадження, до суду не подавав.
 
Місцевий  суд на ці недоліки в діях позивача уваги  не  звертав,
ухвали про прийняття до провадження господарського суду майнових
вимог  позивача  на  суму 86686 грн. не  приймав,  що  позбавило
вўдповўдача можливості повноцінно захищати в суді свої права  та
інтереси.
 
Відповідач неодноразово стверджував про те, що в квітні 2000  р.
від визнаний судом банкрутом, тому заявлені позивачем у 2001  р.
вимоги   не  підлягали  задоволенню.  Суди  не  перевіряли   цих
заперечень,  а  в  рішенні і постанові  не  відобразили  підстав
відхилення доводів відповідача.
 
Окрім  того, суди по різному визначили строк, в який у  позивача
виникло  право  на  позов.  Місцевий  суд  –  з  дня  повернення
інкасових  доручень,  апеляційний суд  –  з  дня  залишення  без
задоволення  заявленої позивачем вимоги  згідно  положень  ч.  2
ст.  165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        . В даному випадку апеляційний суд
не  обґрунтував  підстав, з яких він визнав  невірними  висновки
місцевого суду про порядок обрахування строку позовної давності.
 
Враховуючи   викладене,   ухвалені  у  справі   судові   рішення
підлягають   скасуванню,  а  справа  -  передачі  для   розгляду
місцевому суду.
 
При   новому   розгляді  справи  господарському  суду   належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору  та  прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
 
Керуючись   ст.ст.  111-9-111-11  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну скаргу ВАТ “Племінний завод “Бортничі” задовольнити
частково.
 
2.  Рішення господарського суду Київської області від 11.02.2003
р.  та постанову Київського апеляційного господарського суду від
07.10.2003 р. скасувати.
 
3.  Справу № 174\12-01 передати для розгляду господарському суду
Київської області.
 
4.  Стягнути  з  ТОВ “Промвентиляція” на користь ВАТ  “Племінний
завод “Бортничі” 434 грн. державного мита.
 
5. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.