ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.01.2004                                        Справа N 35\71
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.  -  головуючий,  Бенедисюка  І.М.,  Дерепи  В.І.  розглянув
касаційну   скаргу   ВАТ   “АТ   “Київводоканал”   на    рішення
господарського  суду  м. Києва від 04.04.2003  р.  та  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2003 р.  у
справі   №  35\71  за  позовом  АЕК  “Київенерго”  до  ВАТ   “АТ
“Київводоканал”,  Бортницької  станції  аерації   за      участю 
представників позивача – Матвеєв В.П., Мельник В.О., відповідача 
– Беляневич В.Е., Тимченко Т.А.
 
про   стягнення 9054603,34 грн.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва від 04.04.2003  р.  позов
задоволено  та  стягнуто  з ВАТ “АТ “Київводоканал”  на  користь
позивача  111-86815,86  грн.  основного  боргу,  431171,58  грн.
штрафу,  1700  грн. витрат по сплаті державного мита,  118  грн.
витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.
Провадження   у   справі  щодо  заявлених  позовних   вимог   до
Бортницької станції аерації припинено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
23.09.2003 р. рішення від 04.04.2003 р. залишено без змін.
 
У  касаційній  скарзі ВАТ “АТ “Київводоканал” просить  скасувати
оскаржувані судові рішення посилаючись на те, що вони прийняті з
порушенням  норм  чинного законодавства та  передати  справу  на
новий розгляд.
 
Відзиви на касаційну скаргу від позивача, відповідача до суду не
надходили.
 
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,  суд
встановив наступне.
 
У  лютому  2003  р. позивач звернувся до господарського  суду  з
позовом  про  стягнення  з  ВАТ “АТ “Київводоканал”  на  користь
позивача   8623431,76  грн.  боргу  за  спожиту  електроенергію,
431171,58   грн.  штрафу  за  несвоєчасне  виконання   грошового
зобов’язання,  1700 грн. витрат по сплаті державного  мита,  118
грн.   витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу.  У процесі розгляду справи позивачем збільшено  позовні
вимоги,  а  саме,  про  стягнення з ВАТ “АТ  “Київводоканал”  на
користь  позивача  111-86815,86 грн. основного боргу,  431171,58
грн. штрафу.
 
Приймаючи  оскаржуване рішення, суд першої інстанції  виходив  з
того,  що  передбачене договором безакцептне списання  коштів  з
рахунку   відповідача   не  може  бути   застосоване   внаслідок
відповідних змін в законодавстві, а отже повинна застосовуватися
стаття  165  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки  договором  строк
виконання зобов`язання по оплаті не встановлений.
 
Проте  з  вказаними висновками погодитись не можна, оскільки  до
них  суд  дійшов  без  повного з’ясування  обставин  справи,  що
завадило судам здійсненню обґрунтованих юридичних висновків.
 
Відповідно  до  статті  165 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  якщо  строк
виконання  зобов'язання не встановлений або визначений  моментом
витребування,  кредитор  вправі вимагати  виконання,  а  боржник
вправі провести виконання в будь-який час.
 
Висновок  суду  про  застосування  цієї  статті  ґрунтується  на
помилковому ототожненні строку виконання зобов’язання та форми і
порядку здійснення розрахункових операцій по оплаті.
 
Судами  не  враховано,  що  порядок  здійснення  розрахунків  за
електроенергію,  яка використовується для приготування  холодної
питної   води,  встановлений  розпорядженням  Київської  міської
державної  адміністрації № 1841 від 19.11.99 р. “Про  поліпшення
стану   розрахунків  ДКО  “Київводоканал”  за   електроенергію”.
Зазначений акт залишений поза увагою сторонами і судом.
 
За  таких  обставин суд вважає, що рішення суду першої інстанції
та  постанова  апеляційної інстанції, як прийняті  з  порушенням
норм  матеріального  права,  не можуть  залишатись  без  змін  і
підлягають  скасуванню з направленням справи  на  новий  розгляд
місцевому  суду. Крім того, з матеріалів справи  вбачається,  що
потребує  додаткової перевірки розмір заборгованості відповідача
з  урахуванням порядку здійснення розрахунків за електроенергію,
яка  використовується  для приготування  холодної  питної  води,
встановленого   розпорядженням   Київської   міської   державної
адміністрації  №  1841  від 19.11.99 р.  “Про  поліпшення  стану
розрахунків  ДКО  “Київводоканал”  за  електроенергію”.   Це   ж
стосується вимог позивача про стягнення з відповідача санкцій.
 
При   новому   розгляді  справи  господарському  суду   належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору  та  прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
 
Керуючись  ст.ст. 111-9 - 111-11  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну скаргу ВАТ “АТ “Київводоканал” задовольнити.
 
2.  Рішення  господарського суду м. Києва від 04.04.2003  р.  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
23.09.2003 р. скасувати.
 
3.  Справу  №  35\71  передати для розгляду господарському  суду
м. Києва.
 
4.   Стягнути   з   АЕК   “Київенерго”  на   користь   ВАТ   “АТ
“Київводоканал” 850 грн. державного мита.
 
5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.