ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2004                               Справа N 34/290

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Остапенка м. І.

суддів:                      Харченка В.М., Чабана В.В.

     у відкритому судовому засіданні за участю представників      

ТОВ “Івлія”                  не з’явився

ТОВ “Арго-Про”               не з’явився

розглянувши касаційну        ТОВ “Арго-Про”

скаргу

на постанову                 Київського апеляційного

                             господарського суду від

                             19.06.2003р.

у справі                     № 34/290

господарського суду          м. Києва

за позовом                   ТОВ “Івлія”

до                           ТОВ “Арго-Про”

про   стягнення 11 079, 88 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Студенець В.І.) від

06.05.2003р.  позов задоволено - стягнуто з  ТОВ  “Агро-Про”  на

користь  ТОВ  “Івлія” 10 044, 84 коп. основного боргу;  862,  67

коп.  пені; 172 грн. 37 коп. 3% річних; 110 грн. 80 коп.  витрат

по  сплаті  державного мита та 118 грн. витрат  на  інформаційне

забезпечення судового процесу.

Постановою  Київського апеляційного господарського  суду  (судді

Отрюх  Б.В., Корсак В.А., Тищенко А.І.) від 19.06.2003р. рішення

місцевого  господарського  суду змінив,  визнавши  неправомірним

стягнення з відповідача неустойки та 3% річних.

ТОВ  “Агро-Про” вважає прийняті у справі судові рішення  такими,

що суперечать нормам матеріального та процесуального права, тому

просить їх скасувати і в позові відмовити.

Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

                       В С Т А Н О В И В:

ТОВ    “Івлія”  заявлено  позов  до ТОВ “Агро-Про” про стягнення  

11 079, 88 грн.,  з яких 10 044, 84 грн. основної заборгованості,

862, 67 грн. пені та 172, 37 грн. – 3% річних.

Обґрунтовуючи  свої  вимоги  позивач  послався  на  те,   що   у

відповідності до умов договору № 19 від 17.05.2002р., укладеного

між  сторонами, він поставив відповідачу бетон на загальну  суму

19   044,   84  грн.,  але  відповідач  за  отриману   продукцію

розрахувався частково.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з

того, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Київський  апеляційний господарський суд,  переглядаючи  рішення

місцевого  суду  відзначив,  що  місцевий  суд  вірно  встановив

наявність у відповідача перед позивачем боргу на суму 10 044, 84

грн..

Разом  з  тим,  апеляційний суд встановив, що частина  продукції

відповідачу   поставлена   без   відповідного   договору,   тому

нараховану пеню на позадоговірну поставку визнав безпідставною.

З урахуванням обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку і

про  безпідставність стягнення 3% річних, нарахованих відповідно

до ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Даний   висновок  апеляційного  господарського  суду  відповідає

матеріалам справи та чинному законодавству.

Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1

ст.   111-9,  ст.  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

19.06.03р. у справі № 34/290 господарського суду. Києва залишити

без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Агро-Про” без задоволення.