ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15.01.2004 Справа N 33/163
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 02.10.2003р.
у справі № 33/163 Господарського суду м. Києва
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва
до Приватного підприємства “Вікс”
ВАТ “Промислово-торгова компанія “Промтек”
про визнання угоди недійсною
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – 1: не з’явилися
відповідача – 2: - Могильникова А.В., представник
задовіреністю
- Савченко Т.В., представник за довіреністю
- Столяренко С.М., представник за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
28.03.2003 р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулася до
суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення
позовних вимог) просить суд визнати договір б/н від 05.10.1999р.
на суму 89 195,40 грн., укладений між ПП “Вікс” та ВАТ
“Промислово-торгова компанія “Промтек”, недійсним на підставі
ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
; зобов'язати ПП “Вікс” повернути
ВАТ “Промислово-торгова компанія “Промтек” кошти, отримані за
угодою на загальну суму 89 195,40 грн.; стягнути ВАТ
“Промислово-торгова компанія “Промтек” в доход держави цемент на
загальну суму 89 195,40 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 податкові
зобов'язання не нараховував, податки не сплачував, податкову
звітність до органів державної податкової служби не подавав,
операції по рахунку проводив на підставі недостовірних
відомостей, чим завдав державі збитки. Рішенням Мінського
районного суду м. Києва від 28.04.2001р. Статут відповідача -1
було визнано недійсним. Позивач вважає, що сукупність вказаних
фактів є достатньою підставою для висновку щодо спрямованості
діяльності відповідача-1, в тому числі при укладенні спірної
угоди, на ухилення від сплати податків.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2003р. у
справі № 33/163 (суддя Лосєв А.М.) позов задоволено. Визнано
недійсним Договір б/н від 05.10.1999р., укладений між ПП “Вікс”
та ВАТ “Промислово-торгова компанія “Промтек” на загальну суму
89 195,40 грн. з підстав, передбачених ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, при наявності умислу у однієї із сторін - ПП
“Вікс"; зобов'язано ПП “Вікс” повернути ВАТ “Промислово-торгова
компанія “Промтек” грошові кошти, отримані згідно Договору б/н
від 05.10.1999р. у сумі 89 195,40 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч
сто дев'яносто п'ять гривень 40 копійок); стягнуто з ВАТ
“Промислово-торгова компанія “Промтек” в доход Державного
бюджету України вартість одержаного товару.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
02.10.2003р. (колегія суддів м. М.Новіков, А.І. Мартюк, Г.М.
Мачульський) апеляційну скаргу відкритого акціонерного
товариства компанія “Промтек” задоволено. Рішення господарського
суду міста Києва від 13.05.2003р. скасувано повністю і прийнято
нове рішення, яким Державній податковій інспекції у Оболонському
районі м. Києва в позові до приватного підприємства “Вікс” та
відкритого акціонерного товариства “Промислово-торгова компанія
“Промтек” про визнання угоди недійсною та стягнення одержаного
за угодою відмовлено. При цьому суд виходив з того, що позивачем
пропущено строк позовної давності згідно ст.ст. 71, 76 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
апеляційної інстанція, у зв’язку з неправильним застосуванням
ст. 76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та залишити в силі рішення
місцевого господарського суду.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування апеляційним господарським судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами було
укладено Договір б/н від 05.10.1999р., за яким ПП “Вікс”
(відповідач-1) зобов'язалось реалізувати ВАТ “Промислово-торгова
компанія “Промтек” (відповідач-2) цемент на загальну суму 89
195,40 грн. Факт оплати відповідачем-2, отриманого від
відповідача-1 товару, підтверджується платіжними дорученнями:
№ 001357 від 07.10.1999р. на суму 8 757,00 грн., № 001364 від
08.10.1999р. на суму 13 545,00 грн., № 001385 від 12.10.1999р.
на суму 8 505,00 грн., № 001396 від 13.10.1999р. на суму 13
608,00 грн., № 001402 від 14.10.1999р. на суму 9 072,00 грн.,
№ 001407 від 15.10.1999р. на суму 9 072,00 грн., № 001345 від
06.10.1999р. на суму 9 065,70 грн., № 001340 від 05.10.1999р. на
суму 13 034,70 грн., № 001412 від 18.10.1999р. на суму 4 536,00
грн.
Рішенням Мінського районного суду м. Києва від 28.04.2001р. у
справі № 2-1763\2001 визнано недійсним Статут ПП “Вікс”
(відповідача-1). При цьому встановлено, що особа, яка значиться
засновником та власником цього підприємства - Скороход Д.М. не
мав ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності
підприємства, ніяких банківських, фінансових, звітних та інших
документів не підписував. ПП “Вікс” зареєстроване 08.07.1999р.
на підставі загубленого паспорту на ім'я Скороход Д.М., який не
підписував ніяких документів ПП “Вікс” та не знає про існування
цього підприємства. В матеріалах справи знаходиться копія
Рішення Мінського районного суду м. Києва від 28.04.2001р. у
справі № 2-1763\2001 з позначенням суддею Волковим С.А. про те,
що дане рішення вступило в законну силу і є чинним на теперішній
час.
Актом перевірки № 1214/10/23-505 від 09.07.2002р. встановлено,
що за період своєї діяльності ПП “Вікс” занизило: ПДВ у розмірі
1 320,00 грн. за вересень 1999р., 5 005 638,27 грн. за жовтень
1999р. та податок на прибуток у розмірі 1 580,00 грн. за III
квартал 1999р. та 6 006 765,92 грн. за IV квартал 1999р. Сума
несплаченого ПДВ по угоді між ПП “Вікс” та ВАТ
“Промислово-торгова компанія “Промтек” складає 17 839,08 грн.,
яка входить до загальної суми заниженого ПДВ ПП “Вікс”, зокрема
у жовтні 1999р.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої
порушено (позовна давність), встановлюється у три роки.
Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення
права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа
дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Про здійснення незаконної господарської діяльності ПП “Вікс” та
приховування доходів від оподаткування податкова інспекція
дізналася після, винесення рішення Мінського районного суду
м. Києва від 28.04.2001р. у справі № 2-1763\2001 про визнання
недійсним Статуту ПП “Вікс” та фактів встановлених в цьому
рішенні, а також після проведення перевірки ПП “Вікс” та
складання акту перевірки № 1214/10/23-505 від 09.07.2002р., яким
виявлено порушення податкового законодавства та ухилення ПП
“Вікс” від оподаткування.
З огляду на викладене висновки Київського апеляційного
господарського суду стосовно пропуску позивачем строку позовної
давності є необґрунтованими та не відповідають вимогам
ст.ст. 71, 76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.10.2003р. у справі № 33/163 Господарського суду м. Києва
скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2003р. у
справі № 33/163 залишити без змін.