ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 грудня 2020 року
справа №440/3976/19
адміністративне провадження №К/9901/31863/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року (судді -Донець Л. О., Мінаєва О. М., Макаренко Я. М.)
у справі № 440/3976/19
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат"
про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі № 440/3976/19 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" про стягнення податкового боргу.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 440/3976/19.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, з викладенням апелянтом підстав поважності пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, та надання відповідних доказів, зокрема, щодо дати отримання копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 28 січня 2020 року та постанови Східного апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, якою провадження у справі № 917/1230/15 про банкрутство відповідача закрито.
На виконання вимог ухвали від 18 вересня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 440/3976/19.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 440/3976/19 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду 21 жовтня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 440/3976/19 витребував з суду першої інстанції.
16 грудня 2020 року справа № 440/3976/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак скаржник в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи.
Як в апеляційній так і в касаційній скарзі позивач, в обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, зауважує на прийнятих змінах, неузгодженостях чинного законодавства в частині неможливості здійснення подальшої процедури банкрутства боржника, та зазначає про здійснення контролюючим органом заходів стягнення податкового боргу щодо відповідача, неможливість подальшого заявлення вимог про стягнення боргу в процедурі банкрутства, наявності постанови Східного апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, якою провадження у справі № 917/1230/15 про банкрутство відповідача закрито. Дані обставини, на думку скаржника, зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення, який відбувся з незалежних та поважних причин.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Полтавській області зазначено, що копію ухвали Господарського суду Полтавської області від 28 січня 2020 року отримано 12 лютого 2020 року, копію постанови Східного апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року отримано 17 липня 2020 року.
За матеріалами справи рішення Полтавського окружного адміністративного суду проголошено 18 грудня 2019 року та отримано скаржником 20 грудня 2019 року (а. с. 98).
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені у клопотанні обставини не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України (2747-15) , певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доводи скаржника щодо запровадження карантину на всій території України відповідно по постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (211-2020-п) як підстави для поновлення строку, Суд визнає безпідставними, оскільки позивач ані в суді апеляційної інстанції, ані в касаційній скарзі не наводить конкретних обставин, зумовлених карантинними обмеженнями, що стали підставою пропуску строку, а також не надає відповідні докази.
Суд також враховує те, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2020 року відкрито провадження за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №440/3976/19 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" про стягнення податкового боргу.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №440/3976/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер