ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.01.2004                                       Справа N 25/343
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Києва
 
на постанову від 23.09.03 p.
Київського апеляційного господарського суду
 
у справі №25/343
господарського суду м.Києва
 
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
 
до ДПІ у H-ському районі м.Києва
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
за участю представників сторін:
 
позивача: Б.Б.Б. (дов. від 03.06.03 p. зареєстр. за №1422)
відповідача: В.В.В. (дов. від 10.01.04 p. б/н)
 
За згодою  сторін  відповідно  до  ч.2  ст.85  та   ч.1   ст.111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому засіданні від 15.01.04 були  оголошені  лише  вступна  та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
Рішенням господарського суду м.Києва  (суддя  Муравйов  О.В.)  від
24.06.03 позов задоволено з посиланням на обгрунтованість позовних
вимог.
 
Постановою колегії суддів Київського  апеляційного  господарського
суду  у  складі  головуючого Кондес Л.О.,  суддів:  Верховця А.А.,
Куровського С.В.  від 23.09.03  рішення  місцевого  господарського
суду залишено без змін.
 
ДПІ у  H-ському районі м.Києва звернулась до Вищого господарського
суду  України  із  касаційною  скаргою  на  постанову   Київського
апеляційного  господарського  суду,  вважаючи,  що  дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування  та  порушення  норм
матеріального  права,  а  тому  просить  її  скасувати.  в  позові
відмовити.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши
касаційну  скаргу  ДПІ  у  H-ському  районі  м.Києва  на постанову
Київського   апеляційного    господарського    суду,    заслухавши
представників  сторін,  перевіривши  наявні  матеріали  справи  на
предмет  правильності  їх  оцінки  судом,  а  також   правильність
застосування норм матеріального права відзначає наступне:
 
ДПІ у  H-ському  районі  м.Києва  провела  документальну перевірку
А.А.А.   на   предмет   дотримання   вимог    законодавства    про
оподаткування,  про  що  складено акт №17-306/154 від 18.03.03.  В
акті перевірки зазначено,  що на підставі актів закупки  шкур  ВРХ
встановлено,  що  відповідач  за  період  здійснення діяльності по
єдиному податку з 14.09.00 по 30.09.01 придбав у населення шкур на
53757,73 грн. більше ніж внесено до звітів. На підставі акту ДПІ у
H-ському районі м.Києва видано податкове  повідомлення  -  рішення
№0000971905/0  від  18.03.03,  яким  позивачу  визначено податкове
зобов'язання по прибутковому податку з громадян  в  сумі  93436,29
грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 186872,58 грн.
 
Відповідно до абз.  Є ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         №13-92 від 26.12.93  (зі
змінами  і  доповн.)  та  п.5.7  ст.5  Інструкції "Про прибутковий
податок з громадян" ( z0064-93 ) (z0064-93)
        ,  затв.  наказом ГДПІ України №12
від  21.04.93 (зі змінами та доповн.) акти закупки продукції,  яка
вирощена в особистому  підсобному  господарстві,  повинні  містити
такі дані:  місце укладення угоди,  прізвище,  ім'я та по батькові
продавця, його ідентифікаційний код, назва продукції, ціна одиниці
продукції,  обсяг  проданої  продукції,  сума  виплачених продавцю
коштів, підпис продавця про отримання коштів.
 
Господарськими судами при розгляді даної справи було  встановлено,
що  акти  закупки шкур ВРХ оформлені неналежним чином,  оскільки в
них не зазначено  ідентифікаційного  номеру  чи  паспортних  даних
продавця.
 
Відповідно до   ч.2  ст.19  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        
державні органи та їх посадові особи зобов  язані  діяти  лише  на
підставі,   в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені
Конституцією України та Законами України.
 
Відповідно до п.12 Інструкції про  порядок  застосування  штрафних
(фінансових)   санкцій   органами    державної  податкової  служби
( z0268-01 ) (z0268-01)
        , затв. наказом ДПА України №110 від 17.03.01 (в ред.,
що  діяла  на  момент  складання  акту  перевірки)  факти порушень
податкового  та  іншого  законодавства   посадова   особа   органу
державної   податкової   служби   оформляє   актом  документальної
перевірки,  в  якому  чітко   викладається   зміст   порушення   з
обгрунтуванням  порушених  норм  законодавчих  актів та вказуються
конкретні їх пункти і статті.
 
Господарськими судами  було  встановлено,  що  в  акті   перевірки
зазначається  про порушення позивачем п.2-а ст.19 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         і
не міститься посилань на порушення інших норм законодавства.
 
Підпунктом "а"  пункту  2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92  ) (13-92)
          передбачено,  що
підприємства,  установи,  організації  та фізичні особи - суб єкти
підприємницької діяльності  зобов  язані  своєчасно  і  в  повному
обсязі нараховувати,  утримувати та перераховувати до бюджету суми
податку з доходів громадян,  що підлягають оподаткуванню у джерела
виплати.
 
Господарські суди   правомірно   зробили   висновок   про  те,  що
вищезазначена норма  носить  відсилочний  характер  і,  що  ДПІ  у
H-ському  районі  м.Києва  порушила  п.12  Інструкції  про порядок
застосування  штрафних  (фінансових)  санкцій  органами  державної
податкової   служби  ( z0268-01  ) (z0268-01)
        ,  оскільки  в  акті  перевірки
№17-306/154 від 18.03.03 не описала порушення,  допущене позивачем
та  не  навела  норми законодавства,  які б були прямо порушені ПП
А.А.А.
 
Апеляційним судом  було   встановлено,   що   основним   напрямком
діяльності  позивача була закупівля продукції забою скотини - шкір
великої рогатої худоби ручного зйому в селах України (фактично  по
дворам),   з   виплатою   доходів  громадянам,  які  безпосередньо
вирощували цю велику  рогату  худобу,  та  продаж  цієї  продукції
фізичним  та  юридичним  особам  -  резидентам України.  Закупівля
оформлювалась  двосторонніми  актами  купівлі-продажу   по   місцю
закупівлі   продукції   забою   великої  рогатої  худоби  власного
вирощування селян - шкір великої  рогатої  худоби  ручного  зйому.
Позивач   у   своїй  роботі  керувався  нормами  Декрету  Кабінету
міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92  ) (13-92)
        
№13-92 від 26.12.92 та нормами "Інструкції про прибутковий податок
з громадян" ( z0064-93 ) (z0064-93)
        ,  а тому при виплаті  доходів  селянам  -
прибутковий  податок позивачем не утримувався та довідка по ф.2 не
направлялась.
 
З урахуванням наведеного,  а також того,  що господарськими судами
було  встановлено,  що  висновки  акту  перевірки  №17-306/154 від
18.03.03 носять суперечливий характер,  господарський суд  м.Києва
правомірно  задовольнив  позовні  вимоги  щодо  визнання недійсним
податкового  повідомлення-рішення  №0000971905/0   від   18.03.03,
оскільки воно прийнято на підставі вищезазначеного акту перевірки.
 
Враховуючи викладене,  колегія суддів Вищого  господарського  суду
України  вважає,  що постанова апеляційного господарського суду по
даній справі відповідає нормам чинного законодавства,  а тому  має
бути залишена без змін.
 
Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу  ДПІ  у  H-ському  районі  м.Києва  залишити  без
задоволення.
 
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.03
p. у справі №25/343 залишити без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська