ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2004 Справа N 23/118-03-3310
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ДПІ у м. Керчі
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 12.07.2003 року
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 27
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Риболовецького колгоспу "ПК"
до ДПІ у м. Керчі
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача присутній (довіреність без номеру і
дати)
від відповідача не з'явились
ВСТАНОВИВ:
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України від 14 січня 2004 року № 02, яким внесено зміни до
складів суддівських колегій, перегляд в касаційному порядку справи
№ 27 здійснюється колегією суддів у складі: головуючий, судді.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
06-29.05.2003 року, залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду по справі № 27
позов задоволене; визнане недійсним податкове повідомлення-рішення
ДПІ в м. Керчі № 0003542301/0 від 19.11.2002 р.; стягнуто з
відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
В касаційній скарзі ДПІ в м. Керчі просить відмінити постанову
апеляційного суду, посилаючись на порушення та неправильне
застосування норм матеріального права, а саме п. 5 ст. 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що 15.11.2002 р. ДПІ в м. Керчі проведено
комплексну документальну перевірку позивача на предмет дотримання
податкового законодавства за період з 01.07.2001 р. по 01.07.2002
р., про що складено акт № 23-02/05/112.
На підставі зазначеного акту на адресу риболовецького колгоспу
"ПК" 19.11.2002 р. було направлено податкове повідомлення
№ 0003542301/0 на суму 62246,70 грн., яким у відповідності із ст.
1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
визначений
10-денний строк для сплати фінансових санкцій за порушення
податкового законодавства в зазначеній сумі.
В наслідок перевірки позивача також було встановлене порушення
вимог пп. 2.3 п. 2 "Положення про ведення касових операцій в
національній валюті в Україні" ( z0237-01 ) (z0237-01)
, що виразилось в
проведенні готівкових розрахунків на загальну суму - 62246,70 грн.
без видачі отримувачем грошових коштів документу (товарного або
касового чеку, квитанції до прибуткового касового ордеру, іншого
письмового документу), яким би підтверджувалась сплата покупцем
готівкових грошових коштів.
Згідно п. 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
у разі порушення юридичними особами всіх форм
власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними
громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами
підприємницької діяльності, а також постійними представництвами
нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється
підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у
національній валюті, що встановлюються Національним банком
України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу
за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем
коштів платіжного документа (товарного або касового чека,
квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа),
який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у
розмірі сплачених коштів.
Судами попередніх судових інстанцій правильно зазначене про те, що
дана норма в якості об'єктивної сторони правопорушення передбачає
проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів
платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем
готівкових коштів; відповідно суб'єктом даного правопорушення є
особа, яка після сплати покупцем готівкових коштів, має подати
платіжний документ.
Таким чином позивач неправомірно притягнутий до відповідальності
на підставі п. 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Харківського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України ,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ в м. Керчі від 12.09.2003 р. № 10210/10/10-0
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12.08.2003 року у справі № 27 залишити без задоволення, а
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.08.2003 року у справі № 27 - без змін.